Журба Галина

Визначення і загальна характеристика

ЖУРБА́ Галина (справж. — Домбровська Галина Маврикіївна; ін. псевд.: Гемень Жмурко, Маврикій Іден; 29. 12. 1888, х. Олександрія побл. с. Соболівка Гайсин. пов. Поділ. губ., нині Теплиц. р-ну Вінн. обл. — 09. 04. 1979, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі) — прозаїк. Дружина А. Нивинського. Народилася у польс. шляхет. сім’ї, отримала домашню освіту. Дебютувала кн. новел «З життя» (О., 1909). Друкувалася в ж. «Українська хата» (Київ), січневий номер якого 1912 конфісков. у зв’язку з цензур. забороною її оповідання «Коняка». Від 1912 мешкала у Києві. 1917–19 — ред. щоден. г. «Нова рада». 1919 — чл. модерніст. групи «Музагет», видала 2-у зб. новел «Похід життя» (Київ); ред. Всевидаву, деякий час працювала в дит. ж. «Волошки». У червні 1920 виїхала у Зх. Україну, інтернована в м. Тарнув (Польща), згодом мешкала у Рівному, Здолбунові (нині Рівнен. обл.), від 1933 — у Львові, від 1943 — у Варшаві. Видала сценічні картини «Маланка» (Тарнів, 1922) і «Метелиця» (Прага; Берлін, 1923). Працювала над епопеєю «Хроніка одного села», 1-а ч. якої — повість «Зорі світ заповідають» (1933) — про трагедію волин. села на тлі 1-ї світової війни; 2-а і 3-я ч. під назвою «Революція іде» (1937–38; усі — Львів) — про період нац.-визв. змагань 1917–21 на Волині. Схвальні відгуки отримав її роман «Доктор Качіоні» (Краків, 1943). Від 1959 — у США. Одна із засн. Об’єдн. укр. письменників «Слово» (Нью-Йорк, 1957). Окреме місце в її творчості займають автобіографічні повість «Далекий світ» (Буенос Айрес, 1955; 2-е вид. — Нью-Йорк, 1978), роман «Тодір Сокір» (у 2-х т., Нью-Йорк, 1967–73) та літ. спогади «Від “Української хати” до “Музагету”» (зб. «Слово», Нью-Йорк, 1962; ж. «Україна», Київ, 1990, № 45–47).

Завантажити статтю