Е́ВЕНБАХ Євгенія Костянтинівна (17. 08. 1889, м. Кременчук, нині Полтав. обл. – 18. 07. 1981, Ленінград, нині С.-Петербург) – графік і живописець. Чл. СХУ (1974). Закін. Катеринослав. жін. г-зію (нині Дніпропетровськ, 1907), навч. у рисув. школі Т-ва заохочення мист-в у Петрограді (нині С.-Петербург, 1910–17, з перервами; викл. М. Реріх), закін. Вищий худож.-тех. ін-т у Петрограді (1923; викл. К. Петров-Водкін), Ленінгр. ун-т (1925). Познайомилася з Д. Яворницьким у створеному ним Музеї старожитностей Катеринослав. губ. (нині Дніпроп. істор. музей ім. Д. Яворницького), де замальовувала експонати. Помітивши її здібності до копіювання, вчений запропонував зібрати для музею зразки селян. хатнього малювання. Влітку 1911 та 1913 Е. здійснила дві поїздки селами Катеринославщини. Фрагменти стінопис. декору хат фіксувала у вигляді замальовок і кальок; третина зразків – петриків. розпис. Знайомство 1913 із Т. Патою дало поштовх до вивчення, колекціонування творів мист-ва укр. нар. художників. Копіювала монум. живопис Київ. Русі та Грузії. Виконала копії розписів скрині, коминів, клуні; настін. розписів церков Новгорода (1920), Чернігова (1924–25). Учасниця мист. виставок від 1928. Персон. – у Ленінграді (1959–60, 1963, 1974), Москві (1974). Авторка живопис. і графіч. пейзажів, портретів, жанр. композицій, іл. до дит. книжок. Зібрані Е. матеріали зберігаються у Дніпроп. істор. музеї, МУНДМ, Рос. етногр. музеї у С.-Петербурзі.

Тв.: серії – пейзажів «Придніпров’я» (1913), акварелей «Новгород» (1919–21), «Гірський Алтай» (1944), малюнків і літографій «Комсомольськ-на-Амурі» (1937), літографій «Передмістя Ленінграда» (кін. 1930 – поч. 40-х рр.); іл. до книг – «Фарфоровая чашечка» (Ленинград, 1925) О. Данько, «Рынок» (Новгород, 1926) та «Кто быстрей» (Ленинград, 1927) Є. Шварца; іл. до нанай. казок (1950); рисунки – «Нанайська школярка» (1938), «Мати-нанайка» (1960), «Народна художниця Тирин» (1963), «Первісток» (1967).

Літ.: Матафонов В. С. Евгения Константиновна Эвенбах. Ленинград, 1988; Чергік Н. Ю. Євгенія Евенбах і Дмитро Яворницький // Грані: Альм. 1999, 13 квіт.

Л. В. Тверська