Евенбах Семен Маркович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Евенбах Семен Маркович

Е́ВЕНБАХ Семен Маркович (08(20). 04. 1870, Харків – 31. 01. 1937, Київ) – художник театру. Закін. Харків., згодом Одес. рисув. школи. 1889–1900 – художник-декоратор Харків. опери; 1901–16 – художник-постановник Київ. опери, де оформив вистави: «Казка про царя Салтана» (1908), «Садко» (1909) М. Римського-Корсакова, «Валькірія» Р. Ваґнера (1909), «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні (1912). Ф. Шаляпін під час гастролей у Києві 1915 був у захопленні від декорацій Е. 1916–18 – художник-декоратор Петрогр. (нині С.-Петербург), 1919–21 – Одес. опер. театрів. В останній період життя Е. працював у Київ. театрі опери та балету (1921–37), де створив оформлення до вистав: «Дубровський» Е. Направника (1921), «Фауст» Ш. Ґуно (1923), «Аїда» Дж. Верді, «Золотий півник» М. Римського-Корсакова (обидві – 1926), «Орлиний бунт» А. Пащенка, «Лебедине озеро» П. Чайковського (обидві – 1927), «Трільбі» О. Юрасовського (1928), «Червоний мак» Р. Ґлієра, «Севільський цирульник» Дж. Россіні, «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні (1934), «Наталка Полтавка» М. Лисенка (1935, разом з І. Курочкою-Армашевським), «Коник-Горбоконик» Ч. Пуньї (1936). Визначний майстер-реаліст у сценографії, Е. разом із тим створював сценічно-живописні полотна, насичені романт. образами. Колорит сценіч. пейзажів багатий на тонкі нюанси та відтінки барв, які в зоровій партитурі вистави створювали адекватний музиці настрій і психол. стан. Е. значно розширив арсенал виражал. засобів оперно-балет. сценографії. Він був своєрід. предтечею образотвор. режисури в укр. сценографії 1920–30-х pp. Ескізи декорацій до вистав Е. зберігаються в МТМК України.

Літ.: Евенбах С. М. 35-річний ювілей сценічної діяльності. К., 1924; Габелко В. Образотворча режисура музичної вистави // ОМ. 1975. № 5.

В. Т. Габелко , В. Г. Мудрик

Стаття оновлена: 2009