Ейгеси - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ейгеси

Е́ЙГЕСИ – родина. Роман Михайлович (1840 – 1926) – лікар. Закін. Моск. ун-т (1870). Працював лікарем у Харків. губ., Київ. військ. окрузі. У Болгарії під кер-вом М. Пирогова проводив ефірну анестезію. 1879–1906 – повіт. лікар у Орлов., Курській та ін. губ.; 1906–12, від 1917 – в амбулаторії та контрол. комісіях м. Мценськ (нині Орлов. обл.). Автор п’єси «На распутье» про життя євреїв Росії поч. 20 ст. Його син Костянтин (24. 05(05. 06). 1875, м. Богодухів, нині Харків. обл. – 02. 12. 1950, Москва) – композитор, піаніст, педагог. Закін. у Москві 1905 одночасно мед. ф-т Ун-ту та Консерваторію (кл. композиції М. Іпполитова-Іванова, кл. фортепіано – А. Ярошевського, поліфонії С. Танєєва). Від 1917 виступав у муз. лекторіях та робітн. клубах. 1920 – зав. відділу Спец. муз. освіти муз. відділу Наркомосу, заст. голови комісії з реформи муз. освіти. 1919–26 – дир. Моск. муз. технікуму. Викладав муз.-теор. предмети у Моск. центр. заоч. пед. ін-ті (1939–41), Свердлов. консерваторії (1941–43), Вищому уч-щі військ. диригентів (1944), театр. уч-щі ім. Б. Щукіна (1944–46; обидва – Москва). Створив кантату «Пісня про віщого Олега», симф. поему «Заметіль», камерно-інструм. ансамблі, два фортепіан. тріо, цикли романсів на вірші рос. і нім. поетів. Автор пр. «Основные вопросы музыкальной эстетики» (1905), «Статьи по философии музыки» (1912; обидві – Москва); передмови до перекладу кн. Й. Гофмана «Фортепианная игра»; муз.-крит. статей, присвяч. творчості Р. Ваґнера, С. Танєєва, О. Скрябіна, С. Рахманінова. Син Костянтина Сергій (19. 06. 1910, Москва – 27. 06. 1944, м. Вітебськ, Білорусь) – живописець, графік, скульптор. Чл. СХ СРСР (поч. 1930-х рр.). Навч. у Москві у студії Д. Кардовського (1924–26), худож. школі (1926–28; викл. І. Дудін, К. Юон,), Вищому худож.-тех. ін-ті (1927–30; викл. С. Герасимов, О. Древін), студії І. Нивинського (1938). Учасник 2-ї світ. війни. Загинув у бою. Брав участь у регіон. і всесоюз. мист. виставках від 1930. Створював портрети («І. Россолімо», «Т. Дулов», «П. Ільченко», «Тріо», «Брат Олег в образі монаха», «М. Соколов»), жанр. полотна («Концерт», «Урок музики», 1940), пейзажі («Крим», «Море поблизу Адалар», «Бахчисарай», «Море під Аю-Дагом», «Пейзаж із козаками», «Кримське подвір’я», «Алея кипарисів»), натюрморти («Натюрморт із грушами», 1932; «Квіти», 1940), офорти («Л. ван Бетговен і Й. Ґете», 1940), скульптури (зокрема композиція для воріт Ботан. саду в Криму; не збереглася; у співавт.). Творчість базується на реалістичних традиціях живопису. Персон. посмертні виставки – у Москві (1989, 2003–04), Брянську (РФ, 2008). Окремі твори зберігаються у Держ. музеї образотвор. мист-ва (Москва).

Л. Г. Рева

Стаття оновлена: 2009