Ейнгорн Олександр Львович

ЕЙНГО́РН Олександр Львович (12(24). 12. 1888, м. Марiуполь, нині Донец. обл. — грудень 1939, Харкiв) — архiтектор. Член-кореспондент Академії архітектури СРСР (1939), почес. чл. Королiв. товариства британ. архiтекторiв (1937). Вищу освіту розпочав здобувати на фіз.-мат. факультеті Харків. університету, закін. її в університетах Парижа (Сорбонна) та м. Льєж (Бельгія). Від 1924 — у Харкові. Від 1931 — тех. дир. і кер. архіт.-проект. майстерні інституту «Діпромісто», де спільно з О. Касьяновим розробив ген. план Харкова 1934–38. Від 1934 — проф. Харків. інституту інж. комунал. будівництва (один із засн.). Серед реаліз. проектів також — низка пром. споруд (1914–20) і робітн. с-щ (1924–25) Донбасу, Харків. авіац. завод, ангари в Харкові та Києві (усі — 1924–25), Харків. трактор. завод і робітн. поселення при ньому, житл. й адм. будинки в Харкові (усі — 1927–31); забудова Запоріжжя, Одеси, Кривого Рога (Дніпроп. обл.), Краматорська (Донец. обл.). Один з авторів конкурс. проекту реконструкції центру Стокгольма (1931). Вперше опрацював методологiю проектування ген. планiв. Репрес. Подальша доля невідома.

Завантажити статтю