Ейнгорн Олександр Львович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ейнгорн Олександр Львович

ЕЙНГО́РН Олександр Львович (12(24). 12. 1888, м. Марiуполь, нині Донец. обл. – грудень 1939, Харкiв) – архiтектор. Чл.-кор. Академії арх-ри СРСР (1939), почес. чл. Королiв. т-ва британ. архiтекторiв (1937). Вищу освіту розпочав здобувати на фіз.-мат. ф-ті Харків. ун-ту, закін. її в ун-тах Парижа (Сорбонна) та м. Льєж (Бельгія). Від 1924 – у Харкові. Від 1931 – тех. дир. і кер. архіт.-проект. майстерні ін-ту «Діпромісто», де спільно з О. Касьяновим розробив ген. план Харкова 1934–38. Від 1934 – проф. Харків. ін-ту інж. комунал. буд-ва (один із засн.). Серед реаліз. проектів також – низка пром. споруд (1914–20) і робітн. с-щ (1924–25) Донбасу, Харків. авіац. з-д, ангари в Харкові та Києві (усі – 1924–25), Харків. трактор. з-д і робітн. поселення при ньому, житл. й адм. будинки в Харкові (усі – 1927–31); забудова Запоріжжя, Одеси, Кривого Рога (Дніпроп. обл.), Краматорська (Донец. обл.). Один з авторів конкурс. проекту реконструкції центру Стокгольма (1931). Вперше опрацював методологiю проектування ген. планiв. Репрес. Подальша доля невідома.

Т. І. Ейдумова

Стаття оновлена: 2009