Еквадор, Республіка Еквадор
Визначення і загальна характеристика
ЕКВАДО́Р, Республіка Еквадор (Ecuador, República del Ecuador) — держава на північному заході Південної Америки. На Пн. межує з Ко- лумбією, на Сх. і Пд. — з Перу. На Зх. омивається Тихим океаном. Площа 272 тис. км2. Насел. 13,9 млн осіб (2008): метиси — 55 %, індіанці (переважно кечуа) — 25 %, іспанці — 10 %, африканці — 10 %. Природ. приріст насел. 0,9 %. Міське насел. складає 59,3 %. Мови: іспан. (держ.), кечуа. Віросповідання: католицизм — 95 %, місц. традиц. вірування — 4 %, протестантизм — 1 %. Адм. поділ — 22 провінції. Столиця — Кіто (1,5 млн осіб; 2001). Найбільші міста: Ґуаякіль, Куенка, Мачала, Амбато. Держ. устрій — республіка. Глава держави — президент. Законодав. орган — однопалат. Нац. конгрес. Грош. одиниця — дол. США. Осн. порти: Ґуаякіль, Манта, Пуерто-Болівар. Статус за класифікацією ООН — країна, що розвивається. Член ООН, ОАД, ОПЕК, Андської групи (Болівія, Венесуела, Колумбія, Перу).
У давні часи тер. сучас. Е. була частиною Імперії майя, у 15 ст. — інків. Від 1531 — під владою Іспанії. 1563–1739 — у складі віце-королівства Перу, 1739–1822 — Нової Ґранади. 1822 Область Кіто (істор. назва країни) увійшла до складу Великої Колумбії. 13 травня 1830 проголошена незалеж. державою, назва якої — «Е.» — віддзеркалила геогр. розташування країни. 1941, внаслідок воєн. конфлікту з Перу, Е. втратив 40 % тер.
Виділяють осн. геогр. області: Коста — прибережна рівнина, що займає 1/4 тер. Е.; Сьєрра — центр. передгір’я, розташ. між гір. хребтами Сх. і Зх. Анд з вертикал. зональністю; Орієнте — сх. передгір’я Анд, що займає бл. 1/2 тер. країни; Ґалапаґос. о-ви — 13 великих і 19 невеликих о-вів вулкан. походження. Зона вулканізму і підвищ. сейсміч. активності (діючі вулкани, землетруси). Найвища точка — 6267 м (г. Чімборасо). Клімат екваторіал., на Пд. — субекваторіал.; середньорічна температура від +13 до +27 °С; кількість опадів на рік від 100 мм на Пд. до 6000 мм на сх. схилах Анд. Гол. річки: Напо, Пастаса, Ґуаяс, Дауле, Есмеральдас. 75 % тер. Е. вкрито лісами, переважно тропіч.; на Пд. — савана і сухі степи. Тварин. світ представлений ведмедями, ягуарами, видрами, скунсами, ласками, зміями, ящірками, крокодилами. Більшість птахів Пн. Америки зимують у цій країні. Ґалапаґос. о-ви — нац. парк, де мешкають гігант. мор. черепахи (13 підвидів), ігуани, пінгвіни.
Основа економіки — нафтодобувна пром-сть і с. госп-во. Вирощують банани, каву, какао. Є родовища нафти (4-е м. у Лат. Америці), золота, цинку, міді. ВВП становить 18,1 млрд дол. США (1996), у розрахунку на одну особу — 1,7 тис. дол. США. Гол. галузі промисловості: гірничодобувна та обробна (складають бл. 30 % ВВП), причому нафтодобувна галузь забезпечує останніми роками бл. 50 % валют. надходжень країни, надаючи поштовх автоскладал., цемент. та енергет. галузям промисловості. Відносно розвинені харч., текстил., шкіряна та швейна галузі промисловості. Експортує банани (1-е м. у світі) та нафту, а також тростин. цукор, каву, какао, цитрусові; імпортує машини, обладнання для нафтодобув. промисловості, окремі види продовол. товарів. Гол. торг. партнер — США. Осн. об’єкти туризму: істор. та археол. комплекс у Кіто, приват. музей в м. Куенка (експонати епох майя та інків). Серед пам’яток архітектури — собор 17 ст., церкви св. Франциска, св. Авґустина, Ла-Компанья і Санто-Домінґо (усі — Кіто).
Е. визнав незалежність України 2 січня 1992, дипломат. відносини між країнами встановлено у квітні 1993.
Завантажити статтю
