Еквадор, Республіка Еквадор

Визначення і загальна характеристика

ЕКВАДО́Р, Республіка Еквадор (Ecuador, República del Ecuador) — держава на пів­нічному заході Пів­ден­ної Америки. На Пів­ночі межує з Колумбією, на Сході й Пів­дні — з Перу. На Заході омивається Тихим океаном. Площа 272 тис. км². Населе­н­ня 13,9 млн осіб (2008): метиси — 55 %, індіанці (пере­важно кечуа) — 25 %, іспанці — 10 %, африканці — 10 %. Природний приріст населе­н­ня 0,9 %. Міське населе­н­ня становить 59,3 %. Мови: іспанська (державна), кечуа. Віро­сповіда­н­ня: католицизм — 95 %, місцеві традиційні вірува­н­ня — 4 %, проте­стантизм — 1 %. Адміністративний поділ — 22 провінції. Столиця — Кіто (1,5 млн осіб; 2001). Найбільші міста: Ґуаякіль, Куенка, Мачала, Амбато. Державний устрій — республіка. Глава держави — президент. Законодавчий орган — однопалатний Національний кон­грес. Грошова одиниця — дол. США. Основні порти: Ґуаякіль, Манта, Пуерто-Болівар. Статус за класифікацією ООН — країна, що роз­вивається. Член ООН, ОАД, ОПЕК, Андської групи (Болівія, Венесуела, Колумбія, Перу).

Історична довід­ка

У давні часи територія сучасного Еквадору була частиною Імперії майя, у 15 ст. — інків. Від 1531 — під владою Іспанії. 1563–1739 — у складі віце-королівства Перу, 1739–1822 — Нової Ґранади. 1822 Область Кіто (історична назва країни) уві­йшла до складу Великої Колумбії. 13 травня 1830 проголошена незалежною державою, назва якої — «Е.» — від­дзеркалила гео­графічне роз­ташува­н­ня країни. 1941, внаслідок воєн­ного конфлікту з Перу, Еквадор втратив 40 % території.

Природні умови

Виділяють основні гео­графічні області: Коста — прибережна рівнина, що за­ймає 1/4 території Еквадору; Сьєр­ра — центр. перед­гірʼя, роз­ташоване між гірськими хребтами Східних і Західних Анд з вертикальною зональністю; Орієнте — східне перед­гірʼя Анд, що за­ймає близько 1/2 території країни; Ґалапаґоські острови — 13 великих і 19 невеликих островів вулканічного походже­н­ня. Зона вулканізму і під­вищеної сейсмічної активності (діючі вулкани, землетруси). Найвища точка — 6267 м (гора Чімборасо). Клімат екваторіальний, на Пів­дні — субекваторіальний; середньорічна температура від +13 до +27 °С; кількість опадів на рік від 100 мм на Пів­дні до 6000 мм на східних схилах Анд. Головні річки: Напо, Пастаса, Ґуаяс, Дауле, Есмеральдас. 75 % території Еквадору вкрито лісами, пере­важно тропічними; на Пів­дні — савана і сухі степи. Тварин­ний світ пред­ставлений ведмедями, ягуарами, видрами, скунсами, ласками, зміями, ящірками, крокодилами. Більшість птахів Пів­нічної Америки зимують у цій країні. Ґалапаґоські острови — національний парк, де мешкають гігантські морські черепахи (13 під­видів), ігуани, пінгвіни.

Економічний і культурний роз­виток

Основа економіки — нафтодобувна промисловість і сільське господарство. Вирощують банани, каву, какао. Є родовища нафти (4-е місце у Латинській Америці), золота, цинку, міді. ВВП становить 18,1 млрд дол. США (1996), у роз­рахунку на одну особу — 1,7 тис. дол. США. Головні галузі промисловості: гірничодобувна та обробна (складають близько 30 % ВВП), причому нафтодобувна галузь забезпечує остан­німи роками близько 50 % валютних надходжень країни, надаючи поштовх авто­складальній, цементній та енергетичній галузям промисловості. Від­носно роз­винені харчова, текс­тильна, шкіряна та швейна галузі промисловості. Екс­портує банани (1-е місце у світі) та нафту, а також тростин­ний цукор, каву, какао, цитрусові; імпортує машини, обладна­н­ня для нафтодобувної промисловості, окремі види продовольчих товарів. Головний торговий партнер — США. Основні обʼєкти туризму: історичний та археологічний комплекс у Кіто, приватний музей у м. Куенка (екс­понати епох майя та інків). Серед памʼяток архітектури — собор 17 ст., церкви св. Франциска, св. Авґустина, Ла-Компанья і Санто-Домінґо (усі — Кіто).

Еквадор ви­знав незалежність України 2 січня 1992, дипломатичні від­носини між країнами встановлено у квітні 1993.