Еквадор, Республіка Еквадор - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Еквадор, Республіка Еквадор

ЕКВАДО́Р, Республіка Еквадор (Ecuador, República del Ecuador) – держава на північному заході Південної Америки. На Пн. межує з Ко- лумбією, на Сх. і Пд. – з Перу. На Зх. омивається Тихим океаном. Пл. 272 тис. км2. Насел. 13,9 млн осіб (2008): метиси – 55 %, індіанці (переважно кечуа) – 25 %, іспанці – 10 %, африканці – 10 %. Природ. приріст насел. 0,9 %. Міське насел. складає 59,3 %. Мови: іспан. (держ.), кечуа. Віросповідання: католицизм – 95 %, місц. традиц. вірування – 4 %, протестантизм – 1 %. Адм. поділ – 22 провінції. Столиця – Кіто (1,5 млн осіб; 2001). Найбільші міста: Ґуаякіль, Куенка, Мачала, Амбато. Держ. устрій – республіка. Глава держави – президент. Законодав. орган – однопалат. Нац. конгрес. Грош. одиниця – дол. США. Осн. порти: Ґуаякіль, Манта, Пуерто-Болівар. Статус за класифікацією ООН – країна, що розвивається. Чл. ООН, ОАД, ОПЕК, Андської групи (Болівія, Венесуела, Колумбія, Перу).

У давні часи тер. сучас. Е. була частиною Імперії майя, у 15 ст. – інків. Від 1531 – під владою Іспанії. 1563–1739 – у складі віце-королівства Перу, 1739–1822 – Нової Ґранади. 1822 Область Кіто (істор. назва країни) увійшла до складу Великої Колумбії. 13 травня 1830 проголошена незалеж. державою, назва якої – «Е.» – віддзеркалила геогр. розташування країни. 1941, внаслідок воєн. конфлікту з Перу, Е. втратив 40 % тер.

Виділяють осн. геогр. області: Коста – прибережна рівнина, що займає 1/4 тер. Е.; Сьєрра – центр. передгір’я, розташ. між гір. хребтами Сх. і Зх. Анд з вертикал. зональністю; Орієнте – сх. передгір’я Анд, що займає бл. 1/2 тер. країни; Ґалапаґос. о-ви – 13 великих і 19 невеликих о-вів вулкан. походження. Зона вулканізму і підвищ. сейсміч. активності (діючі вулкани, землетруси). Найвища точка – 6267 м (г. Чімборасо). Клімат екваторіал., на Пд. – субекваторіал.; середньорічна т-ра від +13 до +27 °С; кількість опадів на рік від 100 мм на Пд. до 6000 мм на сх. схилах Анд. Гол. річки: Напо, Пастаса, Ґуаяс, Дауле, Есмеральдас. 75 % тер. Е. вкрито лісами, переважно тропіч.; на Пд. – савана і сухі степи. Тварин. світ представлений ведмедями, ягуарами, видрами, скунсами, ласками, зміями, ящірками, крокодилами. Більшість птахів Пн. Америки зимують у цій країні. Ґалапаґос. о-ви – нац. парк, де мешкають гігант. мор. черепахи (13 підвидів), ігуани, пінгвіни.

Основа економіки – нафтодобувна пром-сть і с. госп-во. Вирощують банани, каву, какао. Є родовища нафти (4-е м. у Лат. Америці), золота, цинку, міді. ВВП становить 18,1 млрд дол. США (1996), у розрахунку на одну особу – 1,7 тис. дол. США. Гол. галузі пром-сті: гірничодобувна та обробна (складають бл. 30 % ВВП), причому нафтодобувна галузь забезпечує останніми роками бл. 50 % валют. надходжень країни, надаючи поштовх автоскладал., цемент. та енергет. галузям пром-сті. Відносно розвинені харч., текстил., шкіряна та швейна галузі пром-сті. Експортує банани (1-е м. у світі) та нафту, а також тростин. цукор, каву, какао, цитрусові; імпортує машини, обладнання для нафтодобув. пром-сті, окремі види продовол. товарів. Гол. торг. партнер – США. Осн. об’єкти туризму: істор. та археол. комплекс у Кіто, приват. музей в м. Куенка (експонати епох майя та інків). Серед пам’яток арх-ри – собор 17 ст., церкви св. Франциска, св. Авґустина, Ла-Компанья і Санто-Домінґо (усі – Кіто).

Е. визнав незалежність України 2 січня 1992, дипломат. відносини між країнами встановлено у квітні 1993.

О. О. Бейдик

Стаття оновлена: 2009