Екодизайн - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Екодизайн

ЕКОДИЗА́ЙН – галузь комплексної дизайнерської діяльності з прагненням до реалізації зближення в проектованих об’єктах вимог довкілля та культури, що викликає необхідність врахування набутих цінностей у сфері взаємовідносин людини з природою, досягнення оптимального співвідношення. Відбувається зниження середовища та культури, виникає концепція злиття арх-ри, пром. дизайну, візуал. комунікацій, ужитк. та образотвор. видів мист-ва. Іноді це називають «середовищним мистецтвом» – дизайном архіт. середовища. Концепція такого поєднання дозволяє в образі предметно-просторового середовища та його елементів відтворювати цінності поперед. поколінь на основі збереження невідновлюв. природ. ресурсів. й обач. відношення до культур. надбань людства. В «екол». худож. проектуванні пром. виробів значну увагу приділяють екол. аспектам вироб-ва та функціонування об’єкта: його матеріально- та енергоємність, безпечність для довкілля, можливість утилізації. В екологічно чистих об’єктів має бути відсутнім негатив. вплив на середовище, наявний психол. комфорт (візуал. гармонія з довкіллям). В Е. особливе місце відведено концептуал., прогностич. розробкам. Враховують регіон. особливості міського та сільс. середовищ (просторово-часова орг-ція, тип розселення, структурні взаємозв’язки споруд, місць праці та масових комунікацій, предметне наповнення середовища тощо. До Е. зараховують знахідки архіт. біоніки, яка застосовує природні структури як прототипи конструктив. і функціон. рішень, у якості джерела метафор та містифікацій. Див. також Архітектура ландшафтна, Садово-паркове мистецтво.

Літ.: Северин С. И. Комплексное озеленение и благоустройство городов. К., 1973; Гродзинський М. Д. Основи ландшафтної екології. К., 1993; Легенький Ю. Г. Дизайн: культурологія та естетика. К., 2000; Гуцуляк В. М. Ландшафтна екологія. Чц., 2003; Даниленко В. Я. Дизайн України у світовому контексті художньо-проектної культури. Х., 2005.

А. І. Шушківський, Т. І. Березюк

Стаття оновлена: 2009