Екології гір та історії природокористування в українських Карпатах музей - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Екології гір та історії природокористування в українських Карпатах музей

ЕКОЛО́ГІЇ ГІР ТА ІСТО́РІЇ ПРИРОДОКОРИСТУВА́ННЯ В УКРАЇ́НСЬКИХ КАРПА́ТАХ Музей – еколого-освітній центр Карпатського біосферного заповідника. Підпорядк. Мін-ву охорони навколиш. природ. середовища України. Розташ. у м. Рахів Закарп. обл. Засн. на поч. 1990-х рр. з метою реалізації логістич. функції біосфер. резервату, зокрема екол. освіти різних верств насел. Автором ідеї та організатором є Ф. Гамор. Худож. оформлення та дизайн виконав ст. н. с. В. Покиньчереда, а реалізували художники В. Кікіньов, Л. Гурська та К. Касьяненко. Музейна експозиція, яка займає понад 1 тис. м2, складається з 2-х розділів – «Природні екосистеми Карпат» та «Історія природокористування в Українських Карпатах». У першому розділі подано інформацію про історію формування Карпат. гір, їхню геологію, геоморфологію, осн. типи ландшафтів, рослин. і тварин. світ. Його доповнює акватераріум. комплекс, який містить діючу модель гірського водотоку з характер. водними і навколоводними мешканцями. У другому представлено природокористування в Карпатах від витоків до сьогодення. Центр. є традиц. форми господарювання осн. етніч. груп регіону – гуцулів, бойків, лемків. Розкрито унікальність і самобутність традиц. гірського землеробства, лісокористування, полонин. госп-ва тощо. Для цього використано різноманітні експозиц. форми та засоби, зокрема діорами, макети, муляжі, панно, комплексні стенди, панорами, які наповнені натур. експонатами й артефактами. Серед них – геол., палеонтол., зоол., археол. колекції, елементи нар. побуту та культури. Музей також активно використовує фонди та природн. колекції наук. підрозділу заповідника. На базі Музею діє інформ. центр, що накопичує та поширює інформацію про закарп. турист. маршрути і послуги. Щороку тут проходять місц., регіон. і міжнар. рівнів природоохорон. та екол. спрямування семінари та конференції.

В. В. Бундзяк

Стаття оновлена: 2009