Екологічне право

ЕКОЛОГІ́ЧНЕ ПРА́ВО — комплексна галузь права, яка регулює су­спільні від­носини щодо охорони довкілля, забезпече­н­ня екологічної без­пеки і раціонального викори­ста­н­ня природних ресурсів. У значен­ні «Е. п.» вживають й ін. термінол. кон­струкції, зокрема «право довкі­л­ля», «природо­охорон­не право», «право навколиш. середовища», «енвайронментал. право». Норматив. базою Е. п. є екологічне законодавство, предметом — специфічні для нього від­носини в галузі взаємодії су­спільства з довкі­л­лям, обʼєктом — природні та природно-антропоген­ні цін­ності, з приводу яких складаються екол. від­носини. Цей обʼєкт неоднорідний, оскільки від­повід­но до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991) виділяють навколишнє природне середовище загалом і три його гол. елементи: природні ресурси; природні території та обʼєкти, що під­лягають особливій охороні; здоровʼя і життя людей (ст. 5). Комплекс. характером предмета й методу об­умовлений і зміст методу Е. п. Під остан­нім ро­зуміють сукупність норматив. засобів і способів впливу на учасників сусп. від­носин з метою забезпече­н­ня правових вимог щодо охорони навколиш. природ. середовища, забезпече­н­ня екол. без­пеки і рац. викори­ста­н­ня природ. ресурсів (землі, надр, вод, лісів, тварин. і рослин. світів, атмо­сфер. повітря тощо). Сутнісна складова методу Е. п. уособлена у комбінації методів, запозичених з ін. галузей права, зокрема адм. і кримінал.-правового методу, методу цивіл.-правової (матеріал.) від­повід­альності за шкоду, зав­дану екол. інтересам. У структур. аспекті Е. п. складається з під­галузей (земел., водне, атмо­сферо­охорон­не, лісове право, право про надра, тварин. і рослин. світи та ін.), що регулюють від­носини у сфері охорони і рац. викори­ста­н­ня природ. ресурсів. Ці від­носно самост. галузі права обʼ­єд­нуються в Е. п. за допомогою правових норм заг. (комплекс.) характеру. Така структура Е. п. дає змогу забезпечити як поресурсні, так і комплексні під­ходи до регулюва­н­ня екол. від­носин. Роз­різняють також науку Е. п. і від­повід­ну навч. дисципліну. Наука Е. п. ви­вчає категорії та поня­т­тя, що стосуються цієї галузі права, його предмет і метод, ефективність дії тощо. Навч. курс Е. п. має на меті озна­йомити студентів із сутністю та змістом Е. п., механізмами його реалізації.

Завантажити статтю