Екологія глобальна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Екологія глобальна

ЕКОЛО́ГІЯ ГЛОБА́ЛЬНА – розділ екології, що вивчає глобальну екосистему – біосферу – її будову, функціональну суть, особливості розвитку, самоорганізації і саморегуляції, реагування на збурювальний вплив виробничої діяльності людини; розробляє прогнози антропогенних змін у ній та обґрунтовує напрями такої діяльності з метою запобігання негативним змінам і забезпечення сприятливих умов для існування всього живого на Землі. Ключовим в Е. г. є уявлення про біосферу як цілісну живу систему, центр. організатор котрої, за визначенням В. Вернадського, – жива речовина – сукупність усіх живих істот на планеті. Осн. завдання Е. г.: оцінка таких антропоген. змін у біосфері, косміч. середовищі її існування та довкіллі, як руйнування озон. шару, потепління, зміни лісистості й спустелення, дегуміфікація та ерозія ґрунтів, втрати площ родючих земель, екол. потенціалу екосистем, забруднення атмосфери, гідросфери й ґрунтів, швидкий приріст чисельності населення, дефіцит продуктів харчування тощо. В умовах глобалізації екол., екон. і соц. процесів Е. г. увійшла до єдиного екол.-соц.-екон. н.-д. і вироб. комплексу, завданням якого є пізнання структурно-функціон. орг-ції соціосфери (її компонентом стала біосфера) й обґрунтування глобал. системи упр. біосфер. та геосоціосистем. процесами й сталим розвитком в інтересах людства.

Літ.: Будыко М. И. Глобальная экология. Москва, 1977; Голубець М. А. Від біосфери до соціосфери. Л., 1997; Програма дій. Порядок денний на XXI століття. К., 2000; Голубець М. А. Екосистемологія. Л., 2000.

М. А. Голубець

Стаття оновлена: 2009