Екологія промислова
Визначення і загальна характеристика
ЕКОЛО́ГІЯ ПРОМИСЛО́ВА — науковий напрям сучасної екології, завданням якого є вивчення закономірностей розвитку та функціонування екосистем і біосфери в цілому під впливом промислового виробництва, взаємозв’язку промисловості та довкілля, а також обґрунтування засобів гармонізації їх взаємодії. Метою дослідж. Е. п. є оцінювання та мінімізація негатив. наслідків функціонування промисловості, зокрема забруднення довкілля, оптимізація взаємодії промисловості й довкілля, параметрів середовища життя, відмова від екологічно небезпеч. технологій. Е. п. вивчає обсяги, механізми й наслідки впливу на довкілля та здоров’я людини різних галузей промисловості; особливості використання ними природ. ресурсів; розробляє регламентації природокористування і тех. засобів охорони природи; досліджує проблеми утилізації відходів вироб-в та відтворення порушених екосистем; конструює пром. системи з позиції досягнення сталого розвитку суспільства. Переважна більшість учених-екологів додержується розширеного тлумачення сутності поняття «Е. п.» як консолідованої наук. дисципліни, комплекс. напряму сучас. екології, що вивчає стан екосистем усіх рівнів та їх елементів з урахуванням умов і особливостей впливу чинників функціонування пром. вироб-в, причини й обсяги змін у компонентах біосфери внаслідок пром. навантаження. Більшість вітчизн. і закордон. учених відносять Е. п. до напрямів приклад. екології. Е. п. має термінологію, аксіоматику, методи дослідж. і контролю впливу на довкілля, утилізації відходів, шляхів екологізації виробництва. На відміну від традиц. екол. підходів до пром. діяльності, Е. п. орієнтує на стратег. цілі екологізації економіки, сприяння екол. перспективам розвитку промисловості та оптимізації екол. вироб. циклу. Важливими передумовами успіш. впровадження підходів Е. п. є використання екон. теорії та економіки природокористування, системи екол. менеджменту, визначених в ISO: 14 001.