Економіко-географічна характеристика - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Економіко-географічна характеристика

ЕКОНО́МІКО-ГЕОГРАФІ́ЧНА ХАРАКТЕРИ́СТИКА – аналіз та оцінка об’єкта, предмета, явища, процесу, що охоплює весь спектр найважливіших напрямів, підходів та методів, які акумулюються, втілюються в економічній географії як науці. При цьому екон. географія розглядається як найважливіша складова сусп. географії та її ланка, що досліджує територ. орг-цію вироб-ва і природокористування, простор. процеси й форми орг-ції життєдіяльності людей. Завдяки об’єктив. Е.-г. х. життєдіяльності сусп-ва можливим є пошук шляхів вирішення проблем продуктивності сусп. праці за рахунок територ. чинників; рац. розміщення вироб-ва та збалансов. природокористування; досягнення оптимал. територ. концентрації госп-ва, поєднання спеціалізації, диверсифікації та комплекс. розвитку екон. р-нів; удосконалення територ.-екон. зв’язків та територ. пропорції у розвитку продуктив. сил; визначення осн. напрямів гармонізації територ. орг-ції та упр. вироб-вом, природокористуванням тощо.

Літ.: Топчієв О. Г. Основи суспільної географії. О., 2001; Шаблій О. І. Основи загальної суспільної географії. Л., 2003.

В. П. Руденко

Стаття оновлена: 2009