Економіко-математичні методи
Визначення і загальна характеристика
ЕКОНО́МІКО-МАТЕМАТИ́ЧНІ МЕ́ТОДИ — комплекс економічних, математичних і кібернетичних дисциплін, призначених для вивчення економіки. Е.-м. м. розглядають економіку як соц.-екон. систему, для вивчення кількіс. взаємозв’язків та закономірностей використовують інформ. технології. Існують різні варіанти класифікації Е.-м. м., найдоцільніший серед яких — за приналежністю до певного розділу сучас. математики. Складовими Е.-м. м. є економічна кібернетика (систем. аналіз економіки, теорії екон. інформації та управлін. систем); матем. статистика; матем. економія (теорія екон. росту і вироб. функцій, нац. рахунки, регіон. і просторовий аналіз тощо); методи прийняття оптимал. рішень (матем. програмування, теорії і методи упр. запасами та прийняття рішень, теорії масового обслуговування й ігор); методи експеримент. вивчення екон. явищ (матем. методи аналізу та планування екон. експериментів, імітац. методи, ділові ігри, методи експерт. оцінок для оцінювання явищ). Внутр. взаємозв’язки між різними дисциплінами продовжують виявлятися і нині, на основі чого формується комплекс Е.-м. м., у межах якого йде процес диференціації та інтеграції наук. дисциплін, обумовлений змінами в екон. середовищі. Так, порівняно недавно виникло стохастичне програмування (методи розв’язування оптимізац. задач, які відрізняються тим, що їх обмеження мають не постій., а випадк., вірогід. характер); розвивається заг. теорія матем. програмування, що є галуззю математики, де представлені теорія та числові методи розв’язування багатомір. екстремал. задач з обмеженням; теорія оптимал. рішень та ін. Подальший розвиток Е.-м. м. пов’язаний зі змінами, що нині відбуваються в економіці.