Економічна освіта

Визначення і загальна характеристика

ЕКОНОМІ́ЧНА ОСВІ́ТА — вид діяльності, що перед­бачає формува­н­ня економічних знань, вмінь і навичок господарюва­н­ня, засвоє­н­ня досвіду роз­витку соціально-економічного середовища у процесі під­готовки фахівців для економічних служб, під­приємств і спеціальних економічних організацій. У такому контекс­ті Е. о. являє собою систему освіт. закладів, організацій та під­приємств, які здійснюють пере­важно освітню діяльність, спрямовану на задоволе­н­ня потреб насел. в освіт. послугах і під­готовку кваліфіков. працівників. Е. о. має власну структуру та характеристики, впливає на особистісні якості людини шляхом формува­н­ня екон. мисле­н­ня й екон. грамотності, а тому слугує під­вищен­ню нац. екон. культури.

У Концепції роз­витку Е. о. в Україні (2003) за­значено, що її гол. зав­да­н­ня — пошире­н­ня і викори­ста­н­ня екон. знань для формува­н­ня твор. особистості, під­вище­н­ня якості життя українського народу і про­гресив. роз­витку су­спільства. Виходячи з цього, метою роз­витку системи Е. о. є інтенсивне накопиче­н­ня соц.-екон. знань і оптимізація їх викори­ста­н­ня як гол. потенціалу необмеженого ресурсу роз­витку укр. су­спільства та його соціально орієнтов. економіки. Роз­виток Е. о. ґрунтується на принципах, ви­значених Законами України «Про освіту» (1991) та «Про вищу освіту» (2002): сусп. корисність екон. знань; соц. справедливість, толерантність, сусп. злагода й партнерство всіх учасників екон. освіт. діяльності; гуманізм, демократичність, від­критість і до­ступність Е. о.; соц. об­ґрунтованість екон. мисле­н­ня у кожній сфері профес. діяльності; по­єд­на­н­ня фундаментальності та фаховості різноманіт. освіт. про­грам, заснованих на індивідуалізації під­готовки екон. кадрів від­повід­но до попиту на ринку праці; без­перервність, системність та систематичність, ін­новаційність змісту Е. о.; від­повід­ність якості освіт. послуг потребам особи, соц. і профес. груп країни й іноз. громадян; адаптація світ. досвіду та збереже­н­ня кращих вітчизн. освітян. традицій, роз­шире­н­ня між­нар. спів­робітництва; держ. під­тримка під­готовки фахівців; інтеграція Е. о. і наук. досліджень. Вона охоплює чотири блоки дисциплін, що формують сучас. світо­гляд та зумовлюють потребу в по­стій. оновлен­ні екон. знань, умінь, навичок: заг.-освіт., фундаментал., ін­новац.-практ. і дисциплін спец. під­готовки. Дисципліни, включені у на­звані блоки, забезпечують комплексне багато­аспектне ви­вче­н­ня закономірностей екон. сфери су­спільства. Ефективність освіт. процесу в галузі екон. дисциплін роз­виває професіоналізм і труд. потенціал фахівця, а також впливає на ступ. його соціалізації та адаптації у сучас. соц.-екон. умовах і під­вищує креативність та твор. потенціал у різних сферах діяльності. Роз­по­всюджена форма Е. о. — ди­станц. навч. (вища екон. освіта, друга вища екон. освіта і різні екон. курси) — найбільш популярна серед потенц. слухачів. Нині йдуть процеси транс­формації системи Е. о. у напрямі роз­шире­н­ня її багаторівневості, зумовлені традиц. побудовою Е. о. за ступ. і необхідністю висвітле­н­ня від­критого з пере­ходом до ринк. економіки великого пласту накопиченого екон. зна­н­ня, раніше забороненого з ідеол. причин. Ще один аргумент на користь дворівневої освіти — про­блема диверсифікації методології і методик навч. на різних стадіях профес. під­готовки. Її актуальність під­тверджують «Спільна декларація про гармонізацію систем європейської вищої освіти» (1998), в якій за­значено, що Європу очікує період знач. змін як у системі освіти, так і в системі освіти праці, диверсифікації профес. карʼєр, коли отрима­н­ня освіти протягом всього життя стає необхід.; і Болон. декларація (1999), яка регламентує встановле­н­ня європ. зони вищої освіти та пошире­н­ня європ. системи освіти в світі. У цьому контекс­ті для вітчизн. Е. о. особливо актуал. є систем. під­хід до її організації та реалізації за­значеної вище концепції. Системність Е. о. проявляється у наборі дисциплін, які викладають у процесі навч.; побудові про­грам практич. під­готовки, методів по­да­н­ня знань; заходах вихов. характеру; наявності чіткої та організов. системи роботи самого навч. закладу, що повинен працювати за принципами менеджменту, формуючи середовище та умови для під­готовки особистості економіста, показуючи зразки реально діючої сучас. організації. При цьому потрібно обовʼязково враховувати вікові та психол. особливості молодих людей, у яких спроби сер­йозного осмисле­н­ня життя внаслідок недо­стат. жит­тєвого досвіду та обмеженої кількості факторів, необхід. для аналізу, повʼязані з по­спіш. узагальне­н­нями, від­ходом від реальності, «приземленими» ідеалами. На цьому етапі помітною пере­шкодою у навч. і вихован­ні можуть бути концепції молодої людини, що стосуються суті життя взагалі, пере­оцінюва­н­ня власної особистості та недооцінюва­н­ня свого місця у су­спільстві. Профес. під­готовка сучас. економістів перед­бачає ро­зумі­н­ня ними закономірностей формува­н­ня і роз­витку від­творюв. процесів на макро- й мікрорівнях у взаємозвʼязку з роз­витком політ., культур. та ін. сусп. процесів. Один із ключових напрямів роз­витку Е. о. — під­вище­н­ня якості навч. через упровадже­н­ня в процес під­готовки актив. методів навч. (ділові, рольові ігри, семінари-дис­кусії, колоквіуми, ситуац. вправи); роз­робле­н­ня сучас. ди­станц. технологій навч. із за­стосува­н­ням компʼютер. мереж; створе­н­ня системи узагальне­н­ня та пошире­н­ня досвіду викори­ста­н­ня сучас. методик навч.; сприя­н­ня інформатизації навч. процесу. З Е. о. без­посередньо повʼязана економіка освіти (належить до групи галуз. екон. наук), що ви­вчає місце і роль системи освіти в економіці, організац.-екон. механізм функціонува­н­ня освіти, фінансува­н­ня освіт. діяльності та соц.-екон. ефективність освіт. діяльності для су­спільства.

В Україні на ринку освіт. послуг у сфері Е. о. нині спо­стерігається конкуренція. Процеси приватизації системи вищої освіти до­зволили створити мережу недерж. ВНЗів, які в остан­ні роки за­провадили багато ін­новац. управлін. рішень, нових освіт. технологій у Е. о. Зміна структури пром. виробництва та зро­ста­н­ня питомої ваги сектора послуг потребують впровадже­н­ня у ВНЗах нових спеціальностей і спеціалізацій від­повід­но до вимог ринку праці. Формува­н­ня середнього класу та зменше­н­ня рівня без­робі­т­тя спричиняють зро­ста­н­ня попиту на Е. о. на комерц. основі й від­повід­не збільше­н­ня контингенту студентів. Про­гнози стосовно того, що економісти в най­ближчому майбутньому не будуть затребувані на ринку праці, не виправ­дані. Аналіз стану укр. системи Е. о. засвідчує її високий потенціал роз­витку, під­тверджений задовіл. тенденціями зміни багатьох характеристик. Екс­перти ЮНЕСКО ви­значили кращі екон. ВНЗи України за критеріями наук.-пед. потенціалу, якості під­готовки студентів і ви­зна­н­ня цих навч. закладів за кордоном. Перше місце у рейтингу посів Київ. екон. університет (14 балів), друге — Полтав. університет спожив. кооперації України (13,8; на думку екс­пертів, його наук.-пед. потенціал практично втроє пере­вищує аналог. показник лідера рейтингу), третє — Харків. екон. університет (13,1), четверте — Київ. торг.-екон. університет (11,5), пʼяте — Нац. академія упр. (10,1; вищий показник у рейтингу за якістю навч.). Разом з тим, у системі Е. о. в остан­ні роки по­стала низка про­блем, багато з яких є обʼєктив. від­ображе­н­ням глобал. процесів пере­ходу країни у постіндустр. стан. Динам. транс­формац. процеси на ринку Е. о. — посиле­н­ня між­нар. інтеграції та при­єд­на­н­ня України до Болон. конвенції, збільше­н­ня кількості недерж. ВНЗів, формува­н­ня попиту і пропозиції освіт. послуг з урахува­н­ням вимог ринку праці, посиле­н­ня конкуренції у звʼязку з не­сприятливими демогр. факторами — якісно змінюють функцію та роль системи стратег. упр. Е. о. Її всебіч. роз­виток впливає на екон. зро­ста­н­ня країни і рівень життя насел., сприяє при­скорен­ню НТП. Сучасні профес. екон. зна­н­ня насел. забезпечують подола­н­ня соц. про­блем (у першу чергу, без­робі­т­тя). З цих позицій актуал. зав­да­н­ням держ. політики стає зміна вимог до освіти, які з по­гляду Е. о. полягають у тому, щоб дати якісно новий рівень знань і оновлювати їх протягом усього періоду труд. діяльності.

Літ.: Каленюк І. С. Економіка освіти: Навч. посіб. К., 2003; Концепція роз­витку економічної освіти в Україні // Освіта України. 2004. № 6; Медвідь Л. А. Економічна освіта в контекс­ті формува­н­ня загальної системи освіти України // Пед., психол. науки та соц. робота. К., 2005.

Л. І. Федулова

Завантажити статтю