Економічна оцінка землі

Визначення і загальна характеристика

ЕКОНОМІ́ЧНА ОЦІ́НКА ЗЕМЛІ́ — ви­значе­н­ня від­носної продуктивності та загальної цін­ності землі. Землю оцінюють як природ. ресурс, гол. засіб виробництва у сільс. й лісовому господарствах, простор. базис у сусп. виробництві. Показники Е. о. з. характеризують продуктивність земель, ефективність їх викори­ста­н­ня та дохідність з одиниці площі. Вона є складовою частиною земел. кадастру, який кількісно характеризує обʼєктивно сформов. ґрунтову родючість за екон. показниками.

Кількіс. і якіс. облік земель та їхнє оцінюва­н­ня в Україні про­йшли знач. еволюц. шлях роз­витку. В умовах командно-адм. системи у СРСР панувала концепція без­коштовності природокористува­н­ня, тому Е. о. з. особл. уваги не приділяли. 1961 С. Струмилін висунув ідею вартіс. оцінюва­н­ня землі з врахува­н­ням витрат на її освоє­н­ня, що стала основою для роз­робле­н­ня методик Е. о. з. (в УРСР — від 1968). Від­новле­н­ня державності 1991, утвердже­н­ня ринк. від­носин в економіці, проведе­н­ня земел. та аграр. реформ зумовили невід­кладну потребу подальшого удосконале­н­ня метод. під­ходів до екон. і грош. оцінки землі. На­прикінці 1980-х — у 1990-х рр. про­блеми Е. о. з. та земел. ренти досліджували Д. Добряк, І. Ро­зумний (Гол. н.-д. та проект. ін­ститут землеустрою УААН), методол. і метод. аспекти екон.-екол. оцінки с.-г. земель — О. Кучер (Рада по ви­вчен­ню продуктив. сил НАНУ; обидва — Київ). Методику грош. оцінки земель с.-г. при­значе­н­ня (як різновид екон.) роз­робили Л. Новаковський, Д. Добряк, О. Канаш, І. Ро­зумний (Гол. н.-д. та проект. ін­ститут землеустрою УААН), екон. оцінюва­н­ня с.-г. земель з урахува­н­ням соц. та екол. чин­ників за­пропонувала О. Ковальова (Сум. аграр. університет). Від­повід­ні дослідж. здійснюють А. Третяк (УААН), М. Федоров і В. Месель-Веселяк (Ін­ститут аграр. економіки УААН, Київ), В. Медведєв (Ін­ститут ґрунто­знавства та агрохімії УААН, Харків). В остан­ньому із за­стосува­н­ням затрат. методу ви­значена ціна ґрунтів на основі врахува­н­ня їх біо­енергет. потенціалу, а також біо­клімат. умов. Осн. під­ходи до Е. о. з. законодавчо закріплені у Земел. кодексі України (2002) і Законі України «Про оцінку земель» (2004). Е. о. з. є основою при проведен­ні норматив. грош. оцінки земел. ділянок, аналізі ефективності викори­ста­н­ня земель порівняно з ін. природ. ресурсами та ви­значен­ні екон. придатності земель с.-г. при­значе­н­ня для вирощува­н­ня с.-г. культур. Її ви­значають в умов. кадастр. гектарах або грош. виразі юрид. особи, які отримали ліцензії на проведе­н­ня робіт із землеустрою, від­повід­но до держ. стандартів, норм і правил, а також ін. нормативно-правових актів, на землях с.-г. при­значе­н­ня не рідше ніж один раз у 5–7 р. Оцінюва­н­ня земель різного при­значе­н­ня проводять для порівнял. аналізу ефективності їх викори­ста­н­ня, його дані — під­ґрунтя грош. оцінки земел. ділянок різного цільового при­значе­н­ня. У процесі здійсне­н­ня Е. о. з. обовʼязково враховують місц. природні та екон. умови виробництва, роз­ташува­н­ня ділянок щодо пунктів реалізації продукції, пром. центрів, пере­роб. під­приємств, шляхів сполуче­н­ня. Вона забезпечує ви­значе­н­ня екон. ефекту від викори­ста­н­ня різних за якістю земель, дає можливість оцінити рівень впливу різноманіт. факторів на процес с.-г. виробництва, зокрема фактора продуктивності праці при від­повід. рівні інтенсивності викори­ста­н­ня земель. Вартісна оцінка земел. ресурсів — складна методол. про­блема, що є обʼєктом ви­вче­н­ня як традиц. екон. теорії, так і сучас. наук.-приклад. дисциплін. Ін­ститут економіки і про­гнозува­н­ня НАНУ в спів­праці з Між­нар. ін­ститутом приклад. систем. аналізу (обидва — Київ) від 2005 здійснює просторове оцінюва­н­ня земел. потенціалу України з викори­ста­н­ням між­народно ви­знаних принципів Е. о. з. та методології агроекол. зонува­н­ня, яку під­тримує Продовол. і с.-г. організація ООН, а також деталізов. даних про клімат. і ґрунтові ресурси України. Це до­зволило кількісно оцінити потенціал урожайності с.-г. культур на 3-х рівнях організації с. господарства, на основі чого роз­роблена узагальнююча грош. оцінка земел. потенціалу України: для кожної земел. одиниці (клітини геогр. сітки) оцінено потенціал урожайності для набору с.-г. культур, що пред­ставляють систему вітчизн. рослин­ництва; показники урожайності культур ви­значено за допомогою між­нар. порівнял. цін Продовол. і с.-г. організації ООН (у результаті отримана вартість досяж. продукції з 1 га); для характеристики потенціалу кожної земел. одиниці ві­ді­брана макс. оцінка вартості продукції з 1 га. Її можна використовувати для обʼєктив. аналізу с.-г. можливостей різних регіонів і тер. України.

Літ.: Докучаев В. В. Главные моменты в истории оценок земель Европейской Рос­сии с клас­сификацией почв. Москва; Ленин­град, 1950; Экономическая оценка земли. Москва, 1961; Добряк Д. С., Ро­зумний І. А. Сучасні про­блеми земельної ренти // ВАН. 1996. № 12; Федоров М. М. Економічна оцінка земель як основа ви­значе­н­ня плати за їх викори­ста­н­ня // Економіка АПК. 1997. № 4/5; Міщенко Н. М., Гуменюк К. В. Оцінка потенціалу сільськогосподарських земель України за методологією агро­екологічного зонува­н­ня ФАО // Економіка і про­гнозува­н­ня. 2006. № 4; Методичні основи грошової оцінки земель в Україні: Навч. посіб. К., 2007.

О. М. Бородіна

Завантажити статтю