Кузьменко Олександр Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кузьменко Олександр Федорович

КУЗЬМЕ́НКО Олександр Федорович (16. 10. 1947, м. Нікополь Дніпроп. обл.) – актор. Нар. арт. України (2016). Закін. драм. студію при Київ. укр. драм. театрі ім. І. Франка (1973; викл. М. Задніпровський, П. Нятко, П. Сергієнко). Відтоді – актор Львів. ТЮГу, від 1994 – Нац. укр. драм. театру ім. М. Заньковець­кої (Львів). До амплуа К.-героя додалися якості актора ексцентричного, характерного, трагіко­мічного. Усі його герої – «максималісти життя», на яких воно і тримається.

Ролі: Гнат («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Медвідь («Сава Чалий» І. Карпенка-Карого), Андронаті («У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською), Ярослав Осмомисл («Отчий світильник» Р. Федоріва), Каяфа («Ісус, Син Бога живого» В. Босовича), Анучкін («Одруження» М. Гоголя), Клавдій, Петруччіо («Гамлет», «Приборкання норов­ливої» В. Шекспіра), Філіп Шаве («Сни Сімони Машар» Б. Брехта), Лис («Маленький принц» за А. де Сент-Екзю­пері), Вождь Бромден («Політ над гніз­дом зозулі» К. Кізі), Міссершман («Запрошення у замок» Ж. Ануя), Гассо («Три товариша» Е.-М. Ремарка); в кіно – Куп’як («Яблунівські шляхи», 1979, реж. Є. Бондаренко), Помічник кардинала («Овід», 1980, реж. М. Мащенко), Німецький полковник («Війна», 1987, реж. Т. Левчук), Дмитро Карамазов («Вальдшнепи», 1995, реж. О. Муратов).

Літ.: Шишко С. Парадоксальність його таланту // УТ. 1994. № 6.

С. М. Максименко

Статтю оновлено: 2016