Економічні злочини

Визначення і загальна характеристика

ЕКОНОМІ́ЧНІ ЗЛО́ЧИНИ — різновид злочинів, здійснюваних у процесі професійної діяльності в рамках і під прикри­т­тям закон­ної економічної діяльності з викори­ста­н­ням легальних економічних ін­ститутів (правил, форм, процедур). Е. з. є основою економіки тіньової і спрямовані на майнові та вироб. від­носини, екон. права громадян, юрид. осіб, муніципал. і держ. утворень. На основі концепції т. зв. білокомірц. злочин­ності Е. Сазерленда сформульовано ви­значе­н­ня екон. злочин­ності як злочин­ності корпорацій. Однак воно не описувало адекватно про­блемну сферу, тому згодом коло субʼєктів Е. з. роз­ширено, зокрема до нього почали зараховувати не лише топ-менеджерів корпорацій, але й ін. службовців, а з часом обмеже­н­ня за субʼєктами взагалі знято. Змінився і пере­лік злочинів, які вважають економічними. Не­зважаючи на наявне у наук. літературі роз­маї­т­тя під­ходів, до екон. злочин­ності у країнах з ринк. економікою зараховують злочини, вчинені корпораціями проти держ. економіки, проти ін. корпорацій, службовцями корпорацій проти самої корпорації, корпораціями проти споживачів. Критеріями криміналізації, як правило, є наслідки — заподія­н­ня знач. збитків; способи дії — обман, під­куп, по­грози, змова; мотивація — корислива чи особиста зацікавленість; особливості предмета злочинів. Усі злочини у сфері екон. діяльності навмисні, скоєні з корисливою мотивацією, порушують інтереси держави й ін. субʼєктів екон. діяльності, а також інтереси громадян, повʼязаних з екон. діяльністю держави, та ін. субʼєктів під­приємництва, так чи інакше зазіхають на екон. сусп. від­носини. Більшість Е. з. зараховують до групи високолатентних. Під­готовлений 2007 фахівцями консалтинг. і аудитор. компанії «Pricewaterhouse Coopers» всесвіт. огляд Е. з. (на­йобʼємніший і найбільш пред­ставниц. із цієї тематики у світі) свідчить, що 2005–07 бл. 43 % компаній різних країн по­страждали від Е. з. Чин­ники, які стимулюють правопоруше­н­ня у сфері економіки: зро­ста­н­ня матеріал. потреб певної частини насел. разом зі збільше­н­ням їхніх доходів; випереджал. динаміка доходів порівняно із під­вище­н­ням продуктивності праці, від­носно низькі темпи збільше­н­ня виробництва спожив. товарів і послуг; про­гресуюче зро­ста­н­ня на­громаджень у насел.; потреба «упредметнити», вкласти у нерухомість грош. кошти (як спосіб порятунку від інфляції); стримува­н­ня екон. ініціативи, від­хід актив. під­приємців у тіньовий (нелегал.) бізнес; на­громадже­н­ня від­носно великих коштів у тіньовій економіці і зрощува­н­ня її з кримінал. злочин­ністю; природне прагне­н­ня насел. максимально збільшити свої доходи, використовуючи будь-які способи, що в умовах обмеже­н­ня легал. можливостей штовхає людей на екон. правопоруше­н­ня; монополізм в економіці, диктат виробників і без­правність кінц. споживача — насел.; не­стабільність соц., політ., між­нац. становища, слабкість держ. структур влади; ослабле­н­ня правоза­стосов. практики боротьби з екон. правопоруше­н­нями, прогалини в госп. і кримінал. законодавстві; жорстке податк. законодавство та від­сутність чіткої системи належ. контролю за його дотрима­н­ням, що сприяє роз­виткові незакон. форм екон. діяльності, приховуван­ню доходів, під­купам держ. чиновників; посилена соц. диференціація, поляризація інтересів різних соц. груп, різке зро­ста­н­ня потреб частини су­спільства на тлі скромних можливостей більшості. Екон. правопоруше­н­ня стримують: низький ступ. диференціації насел. за рівнем матеріал. статку; жорстке госп. і кримінал. законодавство у по­єд­нан­ні з консе­рватив. практикою роботи право­охорон. органів; обмеженість запитів насел. через не­стачу грош. коштів і дефіцит різної екон. інформації. Категорії «Е. з.» й «екон. злочин­ність» хоча і взаємозалежні, але принципово різняться між собою та спів­від­носяться як особливе й окреме, ціле і його частина. Екон. злочин­ність важко під­дається попереджувал.-профілакт. заходам, оскільки внутр. криміноген­на «зараженість» учасників злочин. спів­товариства по­стійно пі­ді­грівається їхнім взаємо­впливом, а самовіл. від­хід будь-кого з них від злочин. середовища нерідко жорстоко карається. Тенденції одних екон. зазіхань взаємозалежні та взаємозумовлені змінами ін. (напр., дава­н­ня і отрима­н­ня хабарів, посадові злочини можуть бути взаємозумовлені роз­кра­да­н­нями). Е. з. є: податк. злочини; шахрайство в екон. сфері (зло­вжива­н­ня довірою, обман покупців); цифр. махінації; створе­н­ня фіктив. організацій; фальсифікації бухгалтер. документів; поруше­н­ня ергоном. вимог і стандартів; навмисна неточність в описі товарів; нечесна конкуренція; незакон­не під­приємництво; легалізація («від­мива­н­ня») доходів, одержаних злочин. шляхом; навмисне та фіктивне банкрутства; ухиле­н­ня від сплати митних платежів; контрабанда; монопол. злочини; валютні махінації; біржові й банків. поруше­н­ня; поруше­н­ня, що завдають шкоди довкі­л­лю. Служб. злочинами в екон. сфері ви­знані зло­вжива­н­ня і пере­вище­н­ня посадових повноважень, комерц. під­куп та ін., злочинами проти порядку упр. — само­управство, під­робле­н­ня, роз­по­всюдже­н­ня і викори­ста­н­ня сві­домо під­роблених документів. Найбільш сер­йозні Е. з. здійснюють у кредитно-банків. установах. Злочини у банків. сфері повʼязані зі здійсне­н­ням протиправ. дій як проти банків і їх працівників, так і самими банків. працівниками. Серед таких дій — пограбува­н­ня банків і обмін. пунктів та його інсценува­н­ня; роз­бій. напад на банків. установи й інкасаторів; роз­кра­да­н­ня грошей з операц. каси і сховища банку; роз­кра­да­н­ня грошей інкасаторами; незакон­не оформле­н­ня кредитів фіз. особам без їх ві­дома; списа­н­ня коштів з рахунків корпоратив. клієнтів на під­ставі під­роблених судових рішень; викори­ста­н­ня викрадених і під­роблених кредит. карток; неправомірне пере­рахува­н­ня грошей з цільових рахунків заг.-держ. фондів на рахунки приват. фірм; фальшува­н­ня грошей; хакерство; навмисне банкрутство; участь банків у «від­миван­ні» грошей; шахрайство за допомогою злочин. змови, викори­ста­н­ня під­ставних осіб, фіктив. кредит. договорів; багатораз. оформле­н­ня в за­ставу одного і того ж майна для одержа­н­ня кредиту; викори­ста­н­ня реквізитів нерезидентів, під­контрол. кредит. організацій, фондів і реквізитів різних юрид. організацій-резидентів.

Літ.: Дементьев Е. Е. Экономическая пре­ступность и борьба с ней в странах с развитой рыночной экономикой. Москва, 1992; Корчагин А. Г. Экономическая пре­ступность. Владивосток, 1998; Волобуєв А. Ф. Економічні злочини: поня­т­тя та про­блеми роз­робки методик роз­слідува­н­ня // Актуал. про­блеми держави і права. О., 2003. Вип. 20; Барановский А. И. Пре­ступления в банковской сфере // Банкиръ. 2007. № 2.

О. І. Барановський

Завантажити статтю