Екскурсія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Екскурсія

ЕКСКУ́РСІЯ (лат. excursio – поїздка, прогулянка) – послуга, що забезпечує задоволення духовних, естетичних, інформаційних потреб туристів; процес наочного пізнання навколишнього світу (особливостей природи, пам’яток архітектури, сучасних та історичних ситуацій, елементів побуту) за визначеним маршрутом. Е. поділяють за змістом (огляд. і темат. – істор., архіт.-містобуд., мистецтвознавча, літ., природознавча, вироб. або технол.), складом екскурсантів (для дорослих, дітей, місц. жителів чи туристів, паломників, учнів, професійно орієнтов. екскурсантів та широкого загалу), місцем проведення (міська, заміська, музейна, комплексна, складена з кількох видів Е.), способом пересування (пішохідна й транспортна), формою проведення (Е.-прогулянка на природознавчу тематику, автобусна Е.-масовка, Е.-концерт, рекламна). Як форму навч. використовують також у пед. процесі: Е.-урок, Е.-демонстрація, пробна Е. Класифікація Е. дає можливість ґрунтовно підготуватися до їхнього проведення для різних груп екскурсантів. Вимоги до Е.: повнота й достовірність інформації, культурно-пізнав. значущість, логічна послідовність об’єктів екскурс. показу. У практиці екскурс. установ існують три принципи побудови маршруту: хронол. (Е., присвяч. життю й діяльності видат. людей; зокрема Е. «Шевченківськими місцями» на Черкащині), темат. (Е., пов’язана з розкриттям певної теми в житті міста, напр.: «Стародавній Київ», «Літературний Київ», «Єврейський Київ», «Історія однієї вулиці: Бібиковський бульвар», «Австрійський Львів», «Храми Львова», «Палаци Одеси») і тематико-хронол. (огляд. міська Е.). У рад. час Е. була важливою складовою ідеології. Такі Е. організовували для школярів з правом безкошт. проїзду, профспілки – для працівників, спеціально підготовл. люди – для іноземців, а також для ін. верств насел.; проводили на великих підпр-вах або у спец. центрах (зокрема в «Експоцентр України» Національному комплексі) та музеях (напр., колиш. Музей В. Леніна у Києві) екскурсоводи з чітко затв. текстом оповіді, що містила політ. й атеїст. пропаганду. Нині користуються попитом Е. вихід. дня (нетривалі поїздки, розрах. на 2–4 дні), на час проведення яких заплановано кілька Е., зокрема тур «Черкащина туристична», у ході якого передбачено маршрути «Холодний Яр–Суботів–Чигирин», «Стежками козацької слави»; у Карпатах – маршрут «Карпатський трамвай», що поєднує Е. у містах Стрий, Моршин та с. Гошів (Долин. р-ну; усі – Львів. обл.); маршрути «Замки Львівщини», «Замки Поділля», «Замки Закарпаття» тощо. Окремі туристичні агенції пропонують екзот. Е. (популярною є поїздка на ЧАЕС); Е.-паломництва, зокрема у Почаїв. лавру та монастирями України, на г. Афон (Греція), до святинь Ізраїлю, могили Т. Шевченка. Для користувачів інтернету провідні музеї світу, зокрема Лувр (Париж), Британ. музей (Лондон), Музей кінематографії (Нью-Йорк), Ермітаж (С.-Петербург), Білий Дім (Вашинґон) пропонують віртуал. Е., де в електрон. вигляді представлено наявні експозиції, а також детал. опис арх-ри, картин, предметів інтер’єру, зосереджено увагу на найцінніших експонатах. Діяльність екскурсовода полягає в підготовці й проведенні Е., допомозі екскурсантам побачити об’єкти, отримати інформацію про них й усвідомити їхнє значення. Важливим доповненням до аналізу зорового матеріалу є розповідь, але вона не може замінити самост. аналіт. роботи екскурсантів, бо в такому випадку може перетворити Е. на лекцію. Орг-цією Е. в Україні займалися: Комісія з орг-ції заг.-осв. Е., створ. 1899 при Пед. т-ві Росії (для учнів г-зій, комерц. і реал. уч-щ та шкіл); туристські осередки Галичини (кін. 19 – поч. 20 ст.); Дослідно-показова екскурс. база, створ. 1918 при Наркомосвіти з метою правил. постановки екскурс. справи і заг. кер-ва екскурс. станціями (для школярів, слухачів системи позашкіл. освіти, робітн. ф-тів, шкіл фабрично-завод. учнівства, для червоноармійців, робітників, селян); Центр. рада з туризму й Е. ВЦРПС, що створила розгалужену мережу бюро подорожей і екскурсій, екскурс. бюро, метод. екскурс. секцій, шкіл екскурсоводів тощо; Держ. служба туризму і курортів (станом на 2008 – 3880 турагенцій).

Літ.: Анциферов Н. П. Теория и практика литературных экскурсий. Ленинград, 1926; Емельянов Б. В. Экскурсоведение. Москва, 1992; Христов Т. Т. Религиозный туризм. Москва, 2003; Балджи М. Д., Мрук Н. Н. Пешеходный туризм. О., 2004; Рутинський М. Й. Замковий туризм в Україні. К., 2007.

Є. О. Аврамич

Стаття оновлена: 2009