Електоральна поведінка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Електоральна поведінка

ЕЛЕКТОРА́ЛЬНА ПОВЕДІ́НКА – сукупність дій, які виражають політичні орієнтації виборців щодо делегування їх повноважень представницьким органам влади. Виявляється в участі або не участі електорату (громадян, що мають право голосу) в голосуванні. Е. п. має специфіч. зміст і показники прояву на всіх етапах процесу (кампанії) виборів: напередодні виборів у політ. акціях передвибор. кампанії; в безпосеред. участі у виборах; у реалізації Е. п. після виборів (стосунки виборців та обраних – зустрічі, запити, відкликання, перевибори тощо).

Політ. масштаби Е. п. в Україні визначає рівень виборів до керів. органу держ. влади. Найвищий серед них – заг.-нац. масштабу – відтворення та легітимація шляхом виборів вищих держ. влад. інституцій (Президент, ВР); наступ. – регіон. масштабу – вибори, що забезпечують децентралізацію держ. влади шляхом обрання місц. і регіон. самоврядування. До Е. п. належать також дії різних верств та категорій політично зорієнтов. насел. під час виборів до органів недерж. упр., зокрема керів. структур політ. партій і громад. орг-цій, керів. органів галуз. упр. госп-вом, трудових колективів. В усіх випадках у демократ. сусп-вах виборці діють за принципом «одна людина – один голос». Особливості Е. п. зумовлені характером регламентації з боку заг.-прийнятих у даному сусп-ві норм і соціально визнаних цінностей існуючого вибор. права, законів, статутів політ. партій та орг-цій, інструкцій про вибори та ін. Вирішал. вплив на формування цих особливостей мають об’єктивно існуючі в сусп-ві екон. і політ. відносини, що спричиняють соц. розшарування виборців (матеріал. становище, освіт. і культур. рівні). Політ. орієнтації виборців, що реалізуються в Е. п., загалом є наслідком склад. взаємозв’язку об’єктив. та суб’єктив. чинників, що формують їх ціннісні орієнтації. До останніх належать особливості внутр.- та зовн.-політ. ситуації в державі, рівень демократизації сусп. відносин, розвиток громадянського суспільства та свободи слова, стан масової свідомості та зрілість громадської думки, діяльність політ. партій і рухів, характер та рівень ефективності засобів масової комунікації, рівень політ. культури електорату та його соц. досвід тощо. Характер. особливістю Е. п. є її здатність змінюватися в часі. Зміни спричиняються впливом сусп. настроїв, набутим досвідом, кращою поінформованістю, впливом передвибор. агітації та пропаганди, ЗМІ та ін. Має місце також деформація Е. п. внаслідок маніпулювання громад. думкою із застосуванням демагогії, політ. некоректності та звич. наклепництва, а іноді навіть аморал. вчинків і насильства. Електорат України неодноразово був свідком подіб. зловживань, які розбирали Центр. виборча комісія і суди під час виборів до ВР та місц. рад. Особливо «брудні» технології використані на виборах Президента України 2004, що призвело до «Помаранчевої революції» та проведення повтор. виборів за рішенням Верхов. Суду.

В умовах розвитку демократ. основ сусп. життя та плюралізму політ. орієнтацій, зокрема різкої їх поляризації, вивчення механізмів Е. п. викликає значну зацікавленість. Подібно до держав з усталеною демократією, в Україні створ. багато соціол. служб, що вивчають Е. п. Посилена увага до її вивчення обумовлена, з одного боку, інтересом до змісту такої інформації, що уможливлює з певною достовірністю враховувати зміни в настроях різних верств насел. і передбачати ймовірні результати вибор. кампаній, своєчасно впливати на їх перебіг; з ін. – аналіз динаміки поведінки виборців дає змогу одержувати політ. статистику загалом, виявляти інтереси та очікування різних верств сусп-ва, справжній стан сусп. свідомості та динаміки громад. думки, рівень підготовленості всіх соц. груп до політ. боротьби. Він дає своєчасне бачення заг. стану сусп-ва у розрізі найважливіших питань його життєдіяльності.

В. І. Волович

Стаття оновлена: 2009