Електорович Володимир Юліанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Електорович Володимир Юліанович

ЕЛЕКТОРО́ВИЧ Володимир Юліанович (06. 11. 1884, м. Жидачів, нині Львів. обл. – після 1940) – правознавець, громадсько-політичний діяч. Д-р права (1914). Чл. Союзу укр. адвокатів. Закін. Львів. ун-т (1908). Від 1910 працював пом. адвоката в канцелярії А. Горбачевського у м. Чортків (нині Терноп. обл.). Під час 1-ї світ. війни служив офіцером у частинах австро-угор. армії, в період ЗУНР – в УГА. 1922 відновив адвокат. діяльність у Чорткові. Був захисником на політ. процесах, організов. польс. владою над чл. УВО та ОУН. Входив до керів. органів повіт. філій «Сільського господаря» (від 1930 – його голова), «Просвіти» і «Рідної школи», очолював «Повітовий союз кооператив»; співзасн. і перший голова філії Т-ва охорони воєн. могил. Кер. повіт. ком-ту (від 1925) і чл. ЦК (1925–39) УНДО. Після встановлення у вересні 1939 рад. влади входив до тимчас. упр. міста. 11 жовтня 1939 заарешт., 26 вересня 1940 за звинуваченням у антирад. діяльності засудж. до 5-ти р. таборів. Покарання відбував у Архангел. обл. (РФ). Загинув в ув’язненні. Реабіліт. 1989.

Літ.: Гуцал П. Українські правники Тернопільського краю. Т., 2008.

П. З. Гуцал

Стаття оновлена: 2009