Кузьменко-Волошина Валентина Федорівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кузьменко-Волошина Валентина Федорівна

КУЗЬМЕ́НКО-ВОЛО́ШИНА Валентина Федорівна (08. 08. 1944, с. Моринці Звенигород. р-ну Київ., нині Черкас. обл.) – письменниця, майстриня декоративного розпису. Мати Н. Кузь­менко. Обл. літ. премія ім. В. Си­моненка (2009). Засл. майстер нар. творчості (2011). Чл. НСПУ (1977), НСМНМУ (1991). Закін. Вищі літ. курси при Літ. ін-ті у Москві (1981). Учасниця мист. виставок від 1970-х рр. Персон. – у Черкасах (1970, 1994, 2004), Києві (1974, 1979), Каневі (Черкас. обл., 1976), Ленінграді (нині С.-Пе­тербург, 1978), Москві (1981). Працювала у Черка­сах: 1973–75 – художницею з-ду буд. матеріалів; від 1981 – учителем; 1998–2001 – майстром вироб. навч. ПТУ № 20. На твор. роботі. Оформила власні поет. зб. «Квітка любові» (1977), «Колискова для матері» (1981), «Мо­ринські барвінки» (1987; усі – Київ), «Квітка любові відроджена» (Чк., 2008); а також зб. віршів «Над колискою долі» Г. Сірої (О., 1982). У поезії розкриває теми материнства, любові, зем­ної краси. Деякі вірші К.-В. перекладено рос., киргиз., башкир., англ. мовами. Низку її поезій поклав на музику композитор А. Ковбаса. У ж. «Холодний Яр» публікує оповідання і новели (від 1991), повість «Розімкнуте коло» (від 2011). Окремі проз. твори К.-В. вміщено у двотомнику «Письменники Черкащини» (Чк., 2007). Для розписів використовує гуаш, акварель, акрил.

Тв.: декор. розписи – «Квітка любові», «Весілля» (обидва – 1969), «Горобина ніч» (1970), «Лісова пісня», «Ти знаєш, що ти людина...» (обидва – 1971), «Молодіє місто моє» (1976), «Сонце заходить…» (1980), «Доля (Пам’яті В. Симоненка)» (1986), «Вічна весна» (1990), «Біля рідної криниці» (1995), «Зоре моя вечірняя…» (1997), «Неспокій» (1999), «Віночок українських народних пісень» (2006), «Мати випрала рушники» (2008), «Пісня про сестер Гоменюк», «Чигирине, Чигирине, все на світі гине…» (обидва – 2010).

Літ.: Валентина Кузьменко: Каталог виставки. Чк., 1974; Донець Г. Пісня з Шевченкового краю // Друг читача. 1977, 14 квіт.

Є. І. Шевченко

Статтю оновлено: 2014