Жашків

ЖА́ШКІВ  — місто Черкаської області, райцентр. Знаходиться на р. Торч (притока Гірського Тікичу, бас. Пд. Бугу), за 190 км від обл. центру, за 142 км від Києва та за 77 км від вузл. залізнич. ст. Козятин. Площа 13 км². Насел. 15 687 осіб (2001, складає 95,2 % до 1989), переважно українці. Тупик. залізнична станція. Через місто проходить автомагістраль Київ–Одеса. Має автобусне сполучення з Києвом, Черкасами, Одесою, Кіровоградом, Білою Церквою. Тер. сучас. міста в 11–12 ст. належала до терену, на якому перебували племена огузів-торків. Уперше Ж. (від давньотюрк. жаш/жас — молодий) згадується в писем. джерелах на поч. 17 ст. як власність князів Острозьких, зустрічається на карті франц. фортифікатора Ґ. де Боплана. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Від 1649 — у складі Уман. полку. 1655 побл. Ж. відбулася Охматів. (Дрижипіл.) битва між козац.-моск. та польс.-татар. військами. За Андрусів. перемир’ям 1667 Ж. залишився у складі Польщі. За Прут. трактатом 1711 значну частину насел. рос. військами примусово переселено на лівий берег Дніпра. 1768 після здобуття Таращі (нині Київ. обл.), Умані (нині Черкас. обл.) та ін. міст Ж. захопили гайдамаки. Від 1740 — у власності Ф.-А. Ледуховського, від 1796 — Закревського, від 1798 — родини Тарновецьких. 1741 тут було 20, 1750 — 40, 1783 — 120, 1900 — 726 (5,5 тис. осіб) дворів. 1863 у Ж. мешкало 26 % євреїв, 1897 — 47 %. Після 2-го поділу Польщі 1793 у складі Правобереж. України відійшов до Рос. імперії. 1840 віднесено до розряду містечок, від 1866 — волос. центр Таращан. пов. 1860 у Ж. збудовано цукроварню (нині ВАТ «Жашків. цукр. завод»), обладнану 6-ма пресами та паровим котлом. На поч. 20 ст. на ній працювало 896 робітників. Від 2-ї пол. 19 ст. у м-ку проводився щоріч. ярмарок, на якому торгували кіньми ліверанти з різних губерній Росії. 1862 тут відкрито нар. училище. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 2 січня 1921 через Ж. проходив загін Н. Махна. Наступ. дня побл. с. Бузівка він здобув перемогу над 14-ю кавалерій. дивізією під командуванням О. Пархоменка (загинув під час бою, за твердженням деяких дослідників, убитий особисто Н. Махном; встановлено мемор. знак загиблим кавалеристам). Від 1922 — у складі Уман. пов., від 1923 — райцентр Уман. округу, від 1932 — Київ., від 1954 — Черкас. обл. Жашківчани потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 312 осіб), зазнали сталін. репресій. Форсована колективізація та розкуркулення призводили до заворушень селян. У квітні 1932 під час одного з них вони розібрали на залізнич. станції із вагонів збіжжя. Навесні 1932 у Ж. та с. Леміщиха побував 1-й секр. Київ. обкому КП(б)У М. Демченко. У Центр. архіві громад. організацій України (Ф. 1, оп. 20, спр. 38) збереглася його доповідь 1-му секр. ЦК КП(б)У С. Косіору, де він описує опухлих від голоду жінок і дітей, які збирали на залізнич. станції в багні зерна кукурудзи та буряк. шкірки, та одну з сільс. голодуючих родин («видел голодающую семью, других я не смотрел, чтобы задержаться в этой хате. Семеро малых детей, восковые лица, выпяченные животы, ручонки плетьми, немигающие глаза, типичный вид голодающих детей»). Від 19 липня 1941 до 6 січня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Діяло підпілля. 1956 Ж. об’єднано з с. Городище і віднесено до міст рай. підпорядкування. Нині у Ж. також працюють ВАТ «Жашків. маслозавод», приватне підприємство «Будтехсервіс», дочірнє підприємство «Жашківмаш» ВАТ «Більшовик», підприємство «Нові напої», ТОВи — «Постач-сервіс», «Відродження», хлібоприймал. підприємство, маслозавод. Осн. види продукції: молоко, сухі вершки, вершк. масло, алкогол., слабоалкогол. та безалкогол. напої, постіл. білизна, керамічна цегла, спецодяг. У місті — 5 заг.-осв. шкіл, муз. школа, ПТУ, 6 дитсадків, Будинок творчості молоді; 2 Будинки культури, кінотеатр, 3 б-ки, Жашківський історичний музей; лікарня; відділ. 4-х банків, 3 готелі. Реліг. громади: 2 — УПЦ МП, євангел. християн-баптистів. Під охороною держави — місц. значення ботан. пам’ятка природи двохсотліт. дуб. Встановлено погруддя Т. Шевченка, меморіал воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, мемор. знаки жертвам голодомору, ліквідаторам аварії на ЧАЕС, воїнам-афганцям. Виходять газети «Жашківщина» та «Ваша газета». Серед видат. уродженців — вчені економіст В. Андрієнко, фізико-хімік Б. Заславський, шумеролог С.-Н. Крамер; письменниці Д. Гуменна (на фасаді рай. Будинку культури — мемор. дошка), Т. Нарчинська; опер. співак П. Пштика; скульптор Я. Красножон.

Завантажити статтю