Жданович Яків Миколайович

ЖДАНО́ВИЧ Яків Микола­йович (18(30). 03. 1886, с. Хрінівка Городнян. пов. Черніг. губ., нині Щорс. р-ну Черніг. обл. — 05. 04. 1953, Москва) — історик, архівіст. Походив зі старовин. козац.-старшин. (згодом дворян.) роду. Навч. у Полтав. кадет. корпусі, Київ. військ. училищі та С.-Петербур. археол. ін­ституті. Захопився ви­вче­н­ням архівів під впливом І. Па­вловського. 1908 брав участь у впорядкуван­ні від­ділу рукописів та старо­друків ви­ставки старожитностей, проведеної у Чернігові з нагоди 14-го Всерос. археол. зʼ­їзду. 1911–14 працював у архів. установах С.-Петербурга і Москви; влітку 1914 дослідив архіви повіт. установ у м. Городня (нині Черніг. обл.); 1917–18 очолював комісію зі збору архівів Пд.-Зх. і Румун. фронтів; 1920–21 опікувався охороною памʼяток старовини та мистецтва у Криму. Член Рос. військ.-істор. товариства, Черніг. і Полтав. губерн. архів. комісій. 1921 пере­їхав до Чернігова, 1922 став першим головою Черніг. губерн. архів. упр. (за його без­посеред. участі припинено без­контрол. знище­н­ня документів, зареєстровано і взято під охорону 136 архівів у Чернігові та 1686 — у повітах губернії). Після реорганізації архів. закладів 1923 очолив Черніг. губерн. від­діл Центр. архів. упр. при ВУЦВК. Один із фундаторів Черніг. губерн. істор. архіву (1923), сприяв організації на його базі студент. істор.-архів. гуртка під керівництвом В. Дубровського. Від 1923 — старший архівіст-консультант Центр. архіву РСФРР (Москва). Пере­бував під по­стій. на­глядом НКВС, 1931 за звинуваче­н­ням у антирад. на­строях звільнений з роботи. 1936–41 — науковий спів­робітник Ін­ституту світ. літ-ри АН СРСР (Москва). Досліджував про­блеми архіво­знавства, історію рев. і визв. руху на Чернігівщині.

Завантажити статтю