Жебельов Сергій Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жебельов Сергій Олександрович

ЖЕБЕЛЬО́В Сергій Олександрович (Жебелёв Сергей Александрович; 10(22). 09. 1867, С.-Петербург – 28. 12. 1941, там само) – російський історик, археолог. Акад. АН СРСР (1927). Засл. діяч н. РРФСР. Закін. С.-Петербур. ун-т (1890), де й працював (згодом Ленінгр. ун-т): 1899–1904 – приват-доц., 1904–27 – проф., водночас 1919 – ректор. За сумісн. від 1919 – у Держ. академії історії матеріал. культури: 1923–28 – заст. голови. Від 1927 працював у цій Академії на постій. основі (1937 перейменов. у Ін-т історії матеріал. культури АН СРСР) – кер. вивчення античності Пн. Причорномор’я. Під час блокади Ленінграда у ході 2-ї світ. війни очолив усі установи АН СРСР, що не встигли евакуювати. Досліджував історію Стародав. Греції, Боспор. царства, Ольвії, Херсонеса Таврій.; вивчав стародавнє мист-во; переклав окремі праці Аппіана, Аристотеля, Платона.

Пр.: Из истории Афин, 229–31 гг. до Р. Х. С.-Петербург, 1898; Архаика. С.-Петербург, 1903; Три архаические бронзы из Херсонской губернии. С.-Петербург, 1906; Введение в археологию. Ч. 1–2. Петроград, 1923; Северное Причерноморье. Москва; Ленинград, 1953.

Літ.: Калистов Д. П. Роль академика С. А. Жебелева в исследовании Северного Причерноморья античного времени // Вест. древ. истории. 1940. № 1; Гайдукевич В. Ф. Академик С. А. Жебелев как исследователь Северного Причерноморья // СА. 1941. № 7; Академик Сергей Александрович Жебелев (1867–1941): Библиогр. указ. К., 1997.

В. В. Отрощенко

Стаття оновлена: 2009