Жебокрицький Віктор Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жебокрицький Віктор Андрійович

ЖЕБОКРИ́ЦЬКИЙ Віктор Андрійович (02. 05. 1906, с. Жидівська Гребля Таращан. пов. Київ. губ., нині с. Чапаєвка Таращан. р-ну Київ. обл. – 29. 03. 1975, Київ) – історик. Д-р істор. н. (1962), проф. (1963). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Київ. ун-т (1931), де відтоді й працював: 1941 – заст. декана істор. ф-ту, від 1950 – зав. каф. нової історії, від 1952 – зав. каф. історії міжнар. відносин і зовн. політики СРСР, від 1962 – проф. каф. нової історії і міжнар. відносин; водночас 1947–55 – ст. н. с. Ін-ту історії АН УРСР (Київ). Досліджував історію Болгарії, нац.-визв. рух на Балканах. Опублікував серію біогр. нарисів про Г. Димитрова, Д. Благоєва, Дж. Гарібальді. Створив школу істориків-балканістів. Під його кер-вом видано перший в УРСР підруч. «Історія південних і західних слов’ян» (К., 1966).

Пр.: История Болгарии: В 2-х т. Москва, 1954 (співавт.); Болгария накануне Балканских войн 1912–1913 гг. К., 1960; Болгария во время Балканских войн 1912–1913 гг. К., 1961; Народна республіка Болгарія. К., 1964; Оновлена Болгарія. К., 1975.

Літ.: Віктор Андрійович Жебокрицький: Некролог // УІЖ. 1975. № 6; Сидельніков С. І. Дослідження В. А. Жебокрицьким питань нової та новітньої історії // Пит. нової та новіт. історії. 1976. Вип. 2; Филь О. М. Жебокрицький Віктор Андрійович // Істор. ф-т Київ. ун-ту: минуле й сьогодення (1834–2004 рр.). К., 2004.

В. М. Даниленко

Стаття оновлена: 2009