КУЗЬМИ́Ч Володимир Савич (27. 06. 1904, м. Бахмач, нині Черніг. обл. – 04. 10. 1943, Ташкент) – письмен­ник. Чл. літ. орг-ції «Молодняк». Закін. Харків. ін-т нар. госп-ва (1929). Друкувався від 1925. Твори К. вміщували у ж. «Чер­воні квіти», «Плужанин», «Молодняк», «Червоний шлях», «Гарт». В основі творів К. – проблеми соціаліст. буд-ва, становлення рад. людини. Під час 2-ї світ. вій­ни евакуйов. до Алма-Ати (нині Алмати). Репрес. 1942. Реабіліт. 1957.

Тв.: Наган: Оповідання. Х., 1927; Іта­лійка з Мандженто: Повість. Х., 1927; Хао-Жень. Х., 1928; Міна. Х., 1929; Євстрат. Х., 1930; Жовтий рикша. Х., 1930; Повидло. Х., 1930; Шість тисяч метрів. Х., 1930; Крила: Роман. Х., 1930; Індустріада. Х., 1931; Кораблі: Оповідання. Х., 1931; Перший криголам. Х., 1931; Батальйон п’ятирічки. Х., 1932; Турбіни. Х., 1932; Рідовиступ. Х., 1933; Висоти. Х., 1934; Оповідання. Х., 1935; Океан. Х., 1939; Сто хлібин. Х., 1940; Дружина пі­лота. Х., 1941; У грозу. К.; Х., 1941.

Літ.: З порога смерті.

В. П. Мацько