Жежер Анатолій Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жежер Анатолій Михайлович

ЖЕ́ЖЕР Анатолій Михайлович (05. 12. 1937, м. Дніпродзержинськ Дніпроп. обл.) – живописець. Батько Н. Жежер-Сизько. Чл. НСХУ (1978). Засл. художник України (2014). Закін. Дніпроп. художнє уч-ще (1961; викл. К. Беркута, М. Боровський, В. Шпиганович). Працював оформлювачем у Дніпропетровську: від 1959 – на реклам. комбінаті «Укрторгмонтаж»; від 1963 – на вироб. реклам. комбінаті; від 1965 – викл. Рівнен. дит. худож. школи; 1973–89 – на Дніпроп. худож.-вироб. комбінаті. Учасник обл., всеукр. мист. виставок від 1960. Персон. – у Дніпропетровську (1996, 2007). Автор вираз. за композицією темат. картин та лірич. пейзажів. Роботи зберігаються у Дніпроп. ХМ, Музеї історії м. Дніпродзержинськ. Серед учнів – Л. Антонюк.

Тв.: «Сіячі», «Полювання гірше неволі» (обидва – 1967), «Господарка ланів» (1968), «Осінній теплий день» (1969), «Молода учителька» (1973), «У рідних краях», «Прикарпатський пейзаж» (обидва – 1975), «Крази (На будівництві каналу Дніпро–Донбас)» (1976), «Тиша» (1977), «Зима» (1986), «Пробудження» (1988), «Дихання весни» (1991), «Будинок Чехова» (1998), «Весняні сутінки», «Раки до пива» (обидва – 2001), «Стиглий кавун», «Журавлі» (обидва – 2002), «У краю неполоханих птахів» (2003), триптих «Молитва» (2006), «Купальська ніч» (2007), «Автопортрет» (2008).

Літ.: Кугель Г. Художник і його герої // Дзержинець. 1976, 31 лип.; Художники Дніпропетровщини: Альбом. Дн., 2004.

М. О. Кокін, Л. В. Тверська

Стаття оновлена: 2016