Желехівка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Желехівка

ЖЕЛЕХІ́ВКА – фонетичний правопис у Західній Україні в останній чверті 19 ст. Створив Є. Желехівський на основі гражданського шрифту й поширеної на той час в укр. мові фонет. орфографії (з деякими змінами) для влас. «Малорусько-німецького словаря» (1886). Особливості Ж. зумовлені діалект. рисами галиц. говірок: у зв’язку з розрізненням у зх. укр. говірках (на відміну від східних) твердих і м’яких зубних перед звуком [і] було доповнено систему йотованих в укр. мові (літеру ї писали не тільки для позначення йотованого і в словах типу їхав, мої, а й звука [і] з ѣ та е після м’яких зубних приголосних д, з, л, н, с, т, ц (напр., дїло, тїло, цїна, сїно, лїс, тїк, принїс). Після твердих зубних вживали літеру і (стіл, сік). Звук [і] з о в новозакритих складах передавали через і (поділ). Літери ъ, ѣ, ы було вилучено з алфавіту. Йотоване е та м’якість поперед. приголосного перед е передавали через є, йотоване о – буквосполученням йо, а м’якість приголосного перед о – через ьо. Згідно з галиц. вимовою в іменниках серед. роду подовження приголосних не відбувалося, тому писали закінчення є відповідно до наддніпрян. я (зїлє, житє, знанє); прикметникові суфікси -ський, -цький не пом’якшували (українский, нїмецкий), але позначали м’якість с перед наступ. м’яким приголосним (сьміх, сьвято, сьвіт); частку -ся писали окремо від дієслова (учить ся, являє ся), як і допоміжні дієслова му, меш, ме від інфінітивів у формах майбут. часу недоконаного виду (робити ме, ходити меш); апостроф ставили після префіксів на приголосний перед йотованим та о (з’явленє, з’їзд, під’їсти, з’орати), за винятком губних (мясо, вязати, пє, бю); вибухове g передавали через ґ; іншомовні слова й різні форми окремих слів передавали згідно з місц. вимовою з урахуванням вимови деяких звуків у тих мовах, з яких ці слова запозичені, зокрема з позначенням м’якості л (зоольогія, блюза, кляса, Клавдия, генїй, єго). Ж. мала істотні переваги перед поперед. правописами та значні хиби, на що вказував І. Франко: немотивоване написання літери ї замість і в новозакритому складі та позначення знаком «ь» м’якості с у словах типу сьвято, сьміх. Сх.-укр. письменники та вчені (Б. Грінченко, А. Кримський та ін.) поставилися до Ж. негативно. Проте зх.-укр. інтелігенція і широка громадськість сприйняли цей правопис досить прихильно. 1893 Ж. опубл. «Руську граматику» С. Смаль-Стоцького і Т. Ґартнера. Ж. було затв. австр. урядом для офіц. вжитку в шкіл. навчанні. Ж. використовували в Зх. Україні до 1922, деякі твори друкували нею й пізніше.

Г. П. Півторак

Стаття оновлена: 2009