Желєзняк Ірина Михайлівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Желєзняк Ірина Михайлівна

ЖЕЛЄЗНЯ́К Ірина Михайлівна (25. 04. 1932, Харків) – мовознавець-славіст. Д-р філол. н. (1988), проф. (2001). Закін. Київ. ун-т (1956). Від 1957 працювала в Ін-ті мовознавства АНУ: 1978–91 – ст. н. с.; в Ін-ті укр. мови НАНУ (обидва – Київ): 1991–97 – зав. відділу ономастики, від 1997 – гол. н. с. Наук. дослідж.: укр. і слов’ян. ономастика, етимол. аспекти влас. назв, етно- і глотогенетичні проблеми. Одна з авторок і відп. ред. дослідж. «Київське Полісся (етнолінгвістичне дослідження)» (1989), «Ономастика України першого тисячоліття нашої ери» (1992), «Ономастика України та етногенез східних слов’ян» (1998), «Ономастика Полісся» (1999), співавторка і чл. редколегії щорічника «Студії з ономастики та етимології» (2002–09; усі – Київ).

Пр.: Очерк сербохорватского антропонимического словообразования (Суффиксальная система сербохорватской антропонимии ХІІ–ХV вв.). 1969; Словник гідронімів України. 1979 (співавт.); Гідронімія України в її міжмовних і міждіалектних зв’язках. 1981 (співавт.); Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі. 1985 (співавт.); Рось і етнолінгвістичні процеси Середньонаддніпрянського Правобережжя. 1987; Слов’янсько-трансєвропейські топонімні ареали // Слов’ян. мовознавство: Доп. 11-й міжнар. з’їзд славістів (Братислава). 1993 (усі – Київ); Балто-слов’янська мовна взаємодія в топонімії Середньої Наддніпрянщини // Мовознавство. 1998. № 2–3; Гідронімікон Правобережної України та проблема слов’янської прабатьківщини // Слов’ян. обрії. Вип. 2. 14-й міжнар. з’їзд славістів. Охрид, Респ. Македонія: Доп. К., 2008.

Т. Б. Лукінова

Стаття оновлена: 2009