Желтвай Віктор Юлійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Желтвай Віктор Юлійович

ЖЕЛТВА́Й Віктор Юлійович (псевд. – Вышнянскій; 1886, с. Руські Комарівці, нині Ужгород. р-ну Закарп. обл., за ін. даними – с. Малий Бичків, нині Рахів. р-ну Закарп. обл. – 1963, с. Середнє Ужгород. р-ну Закарп. обл., за ін. даними – 1974, Ужгород) – громадсько-політичний і культурний діяч. Закін. Ужгород. богослов. семінарію, Будапешт. пед. академію. 1910 висвяч. у сан греко-катол. священика єпископом Ю. Фірцаком. 1910–25 – проф. учител., 1925–34 – дир. греко-катол. жін. учител., 1934–36 – викл. угор. мови чол. семінарій в Ужгороді. Обстоював нар. позиції, товаришував з А. Волошиним та ін. закарп. українофілами. Один з ініціаторів створення Ужгород. нар. ради і скликання Всезакарп. конгресу 21 січня 1919, де було прийнято рішення про возз’єднання краю з Україною. Ред. г. «Наука» (1914), відп. ред. г. «Руська Краина» (1919), г. «Свобода» (1922–23). Чл. президії т-ва «Просвіта» та «Учител. громади». Входив до складу центр. ком-ту Християн.-нар. партії (1923–38). За участь у відзначенні 20-річчя з дня проголошення соборності укр. земель (м. Хуст, нині Закарп. обл.) заарешт. 1 квітня 1939 угор. владою і відправлений у табір Вар’юлопош. Після звільнення повернувся у с. Ляхівці Ужгород. р-ну і 1,5 р. перебував під наглядом поліції. 1947 викликали на допит в Ужгород у зв’язку з арештом єпископа О. Хіри. Опрацював і видав «Письмо для русскаго народа Угорщины» (Унгвар, 1903). Автор праць на реліг. тематику «Живот святыхъ» (Унгвар, 1913), «Роздумай то добре!» (Уж., 1921).

Літ.: Габор В. Желтвай Віктор // Укр. журналістика в іменах. Л., 1999. Вип. 6; Хланта О. Віктор Желтвай: невідомі сторінки біографії, культурно-просвітницької, релігійної і громадсько-політичної діяльності // Наук. зб. т-ва «Просвіта» в Ужгороді. 2000. Річник 4(18).

В. В. Ґабор

Стаття оновлена: 2009