Желтвай Віктор Юлійович

ЖЕЛТВА́Й Віктор Юлі­йович (псевд. — Вышнянскій; 1886, с. Руські Комарівці, нині Ужгород. р-ну Закарп. обл., за ін. даними — с. Малий Бичків, нині Рахів. р-ну Закарп. обл. — 1963, с. Середнє Ужгород. р-ну Закарп. обл., за ін. даними — 1974, Ужгород) — громадсько-політичний і культурний діяч. Закін. Ужгород. богослов. семінарію, Будапешт. пед. академію. 1910 висвяч. у сан греко-катол. священика єпис­копом Ю. Фірцаком. 1910–25 — проф. учител., 1925–34 — директор греко-катол. жін. учител., 1934–36 — викладач угор. мови чол. семінарій в Ужгороді. Об­стоював нар. позиції, товаришував з А. Волошиним та ін. закарп. українофілами. Один з ініціаторів створе­н­ня Ужгород. нар. ради і склика­н­ня Всезакарп. кон­гресу 21 січня 1919, де було прийнято ріше­н­ня про воз­зʼ­єд­на­н­ня краю з Україною. Ред. г. «Наука» (1914), відп. ред. г. «Руська Краина» (1919), г. «Свобода» (1922–23). Член президії товариства «Просвіта» та «Учител. громади». Входив до складу центр. комітету Християн.-нар. партії (1923–38). За участь у від­значен­ні 20-річчя з дня проголоше­н­ня соборності укр. земель (м. Хуст, нині Закарп. обл.) заарешт. 1 квітня 1939 угор. владою і від­правлений у табір Варʼюлопош. Після звільне­н­ня повернувся у с. Ляхівці Ужгород. р-ну і 1,5 р. пере­бував під на­глядом поліції. 1947 викликали на допит в Ужгород у звʼязку з арештом єпис­копа О. Хіри. Опрацював і видав «Письмо для рус­скаго народа Угорщины» (Унгвар, 1903). Автор праць на реліг. тематику «Живот святыхъ» (Унгвар, 1913), «Роз­думай то добре!» (Уж., 1921).

Завантажити статтю