Жемчужина Поліна Семенівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жемчужина Поліна Семенівна

ЖЕМЧУ́ЖИНА Поліна Семенівна (справж. – Карповська Перл Семенівна; 28. 02(12. 03). 1897, ст. Пологи Олександрів. пов. Катеринослав. губ., нині місто Запоріз. обл. – 01. 05. 1970, Москва) – радянська і партійна діячка. Дружина В. Молотова (1921–48). Від 1910 працювала на вироб-ві. 1918 вступила до РКП(б), була політпрацівником у Червоній армії; 1919–20 – інструктор із роботи серед жінок ЦК КП(б)У (1919 змінила прізвище та ім’я); в січні–травні 1921 – зав. жін. відділу Катеринослав. губ. У тому ж році переїхала до Москви, до 1922 – інструктор одного із райкомів міста. Навч. на робітн. ф-тах 2-го (1923) і 1-го (1925) Моск. ун-тів, екон. ф-ті Моск. ін-ту нар. госп-ва (1925–26). Від 1927 – на парт. роботі на ф-ці «Нова зоря» (1930–32 – її дир.); 1932–36 – керуюча трестом миловарно-парфумер. пром-сті; від 1936 – на керів. посадах у Наркоматі харч. пром-сті СРСР (1937–39 – заст. наркома); у січні–листопаді 1939 – нарком рибної пром-сті СРСР; 1939–46 – нач. гол. упр. текстил. пром-сті Наркомату місц. пром-сті РРФСР (під час 2-ї світ. війни активно співпрацювала у Єврейському антифашистському комітеті); від 1946 – нач. гол. упр. текстил.-галантерей. пром-сті Мін-ва легкої пром-сті СРСР. 26 січня 1949 заарешт., за звинуваченням у зв’язках із євр. націоналістами (мала родичів у Ізраїлі, висловлювала сумнів щодо офіц. версії випадкової загибелі голови Євр. антифашист. ком-ту С. Міхоелса, зустрічалася у Москві з представником Ізраїлю в СРСР Ґ. Меїр) засудж. до 5-ти р. заслання. Покарання відбувала у Кустанай. обл. (Казахстан), де 21 січня 1953 заарешт. вдруге, однак після смерті Й. Сталіна за наказом Л. Берії 23 березня 1953 звільнена і через два дні реабілітована. Відтоді – персонал. пенсіонер союз. значення.

Ю. І. Шаповал

Стаття оновлена: 2009