Женецький Степан Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Женецький Степан Іванович

ЖЕНЕ́ЦЬКИЙ Степан Іванович (псевд. – Степан Вусатий; 28. 12. 1913, м. Мости Великі Жовків. пов., Галичина, нині Великі Мости Сокал. р-ну Львів. обл. – 08. 06. 2008, м. Йонкерз, шт. Нью-Йорк, США, похов. у м. Кергонксон, шт. Нью-Йорк) – письменник. Чл. НСПУ (2002). Закін. укр. г-зію. Співпрацював у львів. часописах «Народня справа» та «Новий час», був пом. ред. ж. «Нове село». Служив у польс. армії 1936–39, полонений в Німеччині. Після 2-ї світ. війни – у ред. ж. «Християнський голос» (Мюнхен). Від 1952 мешкав у Йонкерсі, де був секр. Орг-ції оборони Лемківщини (1958–63), засн. і ред. місячників «Лемківські вісті» (1958–63) та «Голос Лемківщини» (1963–97). Публікувався у г. «Свобода» та «Америка». Автор зб. гумору й сатири «Еміґрація в поході» (Буенос Айрес, 1958; К., 1999), оповідань «Гори мстяться» (Нью-Йорк, 1961; К., 1999) та монографії «Наша національна назва» (Йонкерс, 1962).

Р. С. Ференцевич

Стаття оновлена: 2009