Жердзицький Володимир Євгенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жердзицький Володимир Євгенович

ЖЕРДЗИ́ЦЬКИЙ Володимир Євгенович (05. 11. 1953, м. Артемівськ Сталін., нині Донец. обл.) – живописець. Син Є. Жердзицького. Чл. НСХУ (1990). Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1977; викл. Є. Жердзицький, А. Константинопольський, О. Мартинець). Працював від 1978 на Харків. худож.-вироб. комбінаті; від 1992 – у Харків. академії дизайну і мист-в: доц. каф. живопису. Учасник всеукр., всесоюз., міжнар. і зарубіж. мист. виставок від 1976. Персон. – у Харкові (1989, 2002). Створює портрети, пейзажі, натюрморти, вітражі, малофігурні монум. і геральд. композиції. Автор навч. посібника «Живопис. Техніка і технологія» (Х., 2006).

Тв.: вітражі – «Космос» (1980), «Весна» (відділ рагсу Моск. р-ну, 1985), «Порятунок» (1986; усі – Харків), триптих «Свято» (з-д твердих сплавів м. Світловодськ, 1987), «Політ» (вестибюль ПТУ–17 у Харкові, 1988); «Автопортрет» (1980), «Рідний край» (1983), «Гайдари» (1989), «У майстерні» (1990), «Кіммерія» (2000), «Весна» (2004), «Квіти у вазі», «Вітер» (обидва – 2007), «Князь Ю. Долгорукий», диптих «Святий князь Борис» і «Святий князь Гліб» (усі – 2008).

Л. Л. Савицька

Стаття оновлена: 2009