Жженов Георгій Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жженов Георгій Степанович

ЖЖЕ́НОВ Георгій Степанович (Жжёнов Георгий Степанович; 09(22). 03. 1915, м. Петроград, нині С.-Петербург – 08. 12. 2005, Москва) – російський актор. Держ. премія РРФСР ім. братів Васильєвих (1973). Нар. арт. СРСР (1980). Срібна медаль ім. О. Довженка (1975). Навч. в Ленінгр. естрадно-цирк. технікумі (нині С.-Петербург, 1932), закін. Ленінгр. театр. уч-ще (1935; викл. С. Герасимов). Дебютував у кіно роллю Пашки Вєтрова у фільмі «Помилка героя» (1933). Під час зйомок у фільмі «Комсомольськ» 1938 заарешт. органами НКВС за звинуваченням у шпигунстві, засудж. до 5 р. таборів. 1944–49 працював у драм. театрах м. Магадан та Павловськ-на-Оці (обидва – РФ). 1949 заарешт. вдруге. Покарання відбував у м. Норильськ (РФ), де до 1953 працював у драм. театрі. 1955 реабіліт. Працював у театрах Ленінграда. Від 1969 – актор Театру ім. Мосради (Москва). Ж. зумів пережити власний табір. досвід передусім як екзистенцій., що навчив його бачити добро і зло в кожному сценіч. та кіногерої, розрізняти індивід. волю і владу обставин, грати не людину, а долю. Прикмет. для Ж. був вищий кіноактор. клас – гра без «гри», промовисте мовчання, за яким ховалося невідоме для глядача пережите; його героям притаманна повсякчасна багатозначність. Автор повістей та оповідань, зокрема «От “Глухаря” до “Жар-птицы”» (1989), «Я послал тебе черную розу…» (1996), «Саночки» (1997), кн. спогадів «Прожитое» (2002; усі – Москва).

Ролі: Герман, Пальчиков («Таня», «Вечірнє світло» О. Арбузова), Ніл («Міщани» М. Горького), Астров («Дядя Ваня» А. Чехова), Микита («Влада темряви» Л. Толстого), Теодоро («Собака на сіні» Лопе де Веґи); у кіно – Автоінспектор («Бережись автомобіля», 1966, реж. Е. Рязанов), Генерал Темерін («Шлях в “Сатурн”», «Кінець “Сатурна”»; обидва – 1967; «Бій після перемоги», 1972; усі – реж. В. Азаров), Зароков–Тульєв («Помилка резидента», 1968; «Доля резидента, 1970; «Повернення резидента», 1982; «Кінець операції “Резидент”», 1986; усі – реж. В. Дорман), Генерал Безсонов («Гарячий сніг», 1972, реж. Г. Єгіазаров), Командир Тимченко («Екіпаж», 1979, реж. О. Мітта).

Літ.: Рязанов Э. Настоящий артист // Сов. эстрада. 1967. № 6; Шерстенников Л. Г. Жженов. Москва, 1982; Вульф В. Трудная роль мужчины // Культура. 1995, 1 апр.

В. М. Войтенко

Стаття оновлена: 2009