Жибак Іван Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жибак Іван Михайлович

ЖИБА́К Іван Михайлович (19. 05. 1926, с. Струпків, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. – 06. 03. 2010, Буенос-Айрес) – культурно-освітній діяч. Навч. у Станіславів. г-зії (нині Івано-Франківськ, 1941–43). Заарешт. ґестапо, звинувач. у антигітлерів. агітації (14 днів перебував у в’язниці, звідки його врятував дир. г-зії Левицький). Від 1944 – у складі УНА. У підпіллі очолив одну з молодіж. груп ОУН. З наближенням фронту скеров. ОУН до 1-ї дивізії УНА. Інтернов. 1945–46 у м. Ріміні (Італія), закін. таборову г-зію (1947). Переїхав до Великої Британії, де працював перекладачем, вивчав електротехніку (1950–51), очолював відділ Союзу українців. 1951 емігрував до Арґентини. Працював інж.-економістом на з-ді пластмасових запчастин, на торг. підпр-ві. Від 1960-х рр. – на керів. посадах Центр. управи т-ва «Просвіта». Брав активну участь у поширенні укр. шкільництва, орг-ції аматор. гуртків в Арґентині. Викл. укр. мови й літ-ри в укр. неділ. школі, культур. референт Спілки укр. молоді. Відвідував 1991–95 Україну. Ред. і дир. (1996–2007), від 2007 – ред. україномов. частини г. «Укр. слово» (Буенос-Айрес).

Літ.: Романюк М. Українська журналістика в іменах. Л., 2002. Вип. 9; Жибак М. Редактору «Українського слова» в Аргентині – 80 // Коломий. вісн. 2006, 9 черв.

М. М. Васильчук

Стаття оновлена: 2009