Жибак Іван Михайлович
ЖИБА́К Іван Михайлович (19. 05. 1926, с. Струпків, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. — 06. 03. 2010, Буенос-Айрес) — культурно-освітній діяч. Навч. у Станіславів. гімназії (нині Івано-Франківськ, 1941–43). Заарешт. ґестапо, звинувач. у антигітлерів. агітації (14 днів перебував у в’язниці, звідки його врятував дир. гімназії Левицький). Від 1944 — у складі УНА. У підпіллі очолив одну з молодіж. груп ОУН. З наближенням фронту скеров. ОУН до 1-ї дивізії УНА. Інтернов. 1945–46 у м. Ріміні (Італія), закін. таборову гімназію (1947). Переїхав до Великої Британії, де працював перекладачем, вивчав електротехніку (1950–51), очолював відділ Союзу українців. 1951 емігрував до Арґентини. Працював інж.-економістом на заводі пластмасових запчастин, на торг. підприємстві. Від 1960-х рр. — на керів. посадах Центр. управи товариства «Просвіта». Брав активну участь у поширенні укр. шкільництва, організації аматор. гуртків в Арґентині. Викл. української мови й літ-ри в укр. неділ. школі, культур. референт Спілки укр. молоді. Відвідував 1991–95 Україну. Ред. і дир. (1996–2007), від 2007 — ред. україномов. частини г. «Укр. слово» (Буенос-Айрес).
Рекомендована література
- Романюк М. Українська журналістика в іменах. Л., 2002. Вип. 9;
- Жибак М. Редактору «Українського слова» в Аргентині — 80 // Коломий. вісн. 2006, 9 черв.
Завантажити статтю
Людина 
