Животков Олександр Олегович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Животков Олександр Олегович

ЖИВОТКО́В Олександр Олегович (31. 03. 1964, Київ) – живописець. Син Олега, брат Сергія Животкових, чоловік Г. Гідори. Чл. НСХУ (1989), об’єдн. «Живопис. заповідник» (1992). Закін. Київ. худож. ін-т (1988; викл. О. Бобровников). Учасник регіон. та зарубіж. мист. виставок від 1988. Персон. – у Києві (1988, 1990, 1992, 1994, 1996–98, 2000–02, 2004–08), Сумах, Запоріжжі (обидві – 2007). Творчість Ж. розвиває традиції вітчизн. авангарду 1920-х рр. та координує влас. метод із рисами європ. «інформелю» типу полотен Л. Фонтана. Роботи митця вирізняються влас. стилем, у якому суб’єктивні переживання та сприйняття втілено переважно у монохромно-площин. композиціях, сповнених стрімкої динаміки штрихів та ліній, прорізів у нашаруванні фарби. Окремі роботи зберігаються в НХМ, Сум. та Хмельн. ХМ, Київ. музеї рос. мист-ва.

Тв.: серії – «Прованс» (1992), «Вікно» (1997), «Дорога – дощ» (1998), «Варіанти з білим» (1999–2000), «Дорога» (2001–04) «Варіанти з чорним» (2002–03), «Місто», «Либідь» (обидві – 2004), «Балконні двері» (2005), «Пам’яті Іраклія Паарджіані» (2006); «Образ», «Спас», «Марія», «Різдво» (усі – 1992), «Пейзаж» (1993; 1994; 2007), «Жіночий образ» (2001).

Літ.: Петрова О. М. Формула Спаса // Нова генерація. 1992. Спецвип.; Олександр Животков: Каталог творів. К., 2008; Живописний заповідник: Каталог виставки. К., 2008.

О. М. Петрова

Стаття оновлена: 2009