Жигун Олександр Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жигун Олександр Іванович

ЖИГУ́Н Олександр Іванович (21. 09. 1951, с. Слобода Бурин. р-ну Сум. обл.) – хоровий диригент. Засл. арт. України (2005). Нар. арт. України (2015). Міжнар. премія ім. Лео Вітошинського (2004). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2007). Закін. Київ. політех. ін-т (1974), ін-т культури (1993; викл. М. Гринишин). Від 1986 – засн. і кер. нар. хор. капели «Почайна» (Київ, від 1994 діє при Нац. ун-ті «Києво-Могилян. академія»). Ж. також організатор, дир. та худож. кер. (1989–94) Дому хор. спадщини «Почайна» при церкві Миколи Набережного (Київ); реж.-постановник, хормейстер 1-го та 2-го Міжнар. свят укр. духов. музики до 375-річчя Нац. ун-ту «Києво-Могилян. академія» та до 1300-річчя Чернігова за участі 42-х хорів з 15-ти країн світу (1990–92); організатор та гол. хормейстер Хор. свят академ. та нар. хорів Києва та Київ. обл. (від 1996). Гол. напрямом діяльності Ж. є розвиток і популяризація укр. вокал.-симф. музики. Автор понад 20 хор. програм з творів класиків світ. музики (А. Вівальді, Й. Гайдна, Л. Керубіні, В.-А. Моцарта), видат. укр. композиторів 18–20 ст. (М. Березовського, А. Веделя, М. Леонтовича, К. Стеценка, О. Кошиця, Б. Лятошинського, Л. Дичко, В. Степурка, Л. Колодуба та ін.), а також з обробок укр. нар. пісень. Для творчості характерне звернення до маловідомих великих муз. форм. Здійснив прем’єрні виконання ораторій: «Дума про дівку-бранку Марусю попівну Богуславку» та «Гайдамаки» М. Вериківського, «Літургія Сповідницька», «Богородичні догмати» та «Києво-Могилянська академія» В. Степурка, «Симфонічне Євангеліє», «Стабат Матер» та «Реквієм» А. Караманова. Вперше в Україні виконав «Літургію св. Іоана Златоуста» С. Рахманінова та «Реквієм» Л. Керубіні (з симф. оркестром).

А. А. Яремчук

Стаття оновлена: 2016