Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат

«ЖИДА́ЧІВСЬКИЙ ЦЕЛЮЛО́ЗНО-ПАПЕРО́ВИЙ КОМБІНА́Т» – підприємство целюлозно-паперової промисловості. Структурна одиниця концерну «Основа-папір». Розташ. у м. Жидачів Львів. обл. Засн. 1951 (буд-во розпочато 1945) як целюлозно-картон. з-д. Протягом 1951–53 введено в експлуатацію об’єкти 1-ї (з-д дерев. маси, 2 картоноробні машини на картон. ф-ці, 2 турбогенератори теплоелектроцентралі та допоміжні цехи), 1953–57 – 2-ї (папер. ф-ка з 4-ма паперороб. машинами, макулатур. і предметів широкого вжитку цехи), 1962–64 – 3-ї (з-д напівцелюлози) черг. Від 1956 – картонно-папер. комбінат, від 1967 – целюлозно-папер. комбінат ім. 50-річчя Великої жовтн. соціаліст. революції. 1968–73 на підпр-ві стали до ладу нові потужності з вироб-ва тех. видів продукції та тари. У рад. часи тут виготовляли небілену сульфатну целюлозу, тарний, коробк., облицьовувал. картон, писал., кольор., обгортк., друкар. папір. 1966 старшому машиністу паперороб. машини А. Григоращенку присвоєно звання Герой Соц. Праці. Від 1995 – ВАТ з сучас. назвою. На поч. 2000-х рр. на підпр-ві встановлено нове устаткування з Швейцарії. Нині у структурі – целюлоз. з-д, картонна та 2 папер. ф-ки, деревномас., макулатурно-хім., з вироб-ва склеєного картону, масло-, гофро- та литої тари цехи. Серед продукції – газет. стандарт. і кольор. папір (єдиний виробник в Україні), крафтлайнер, флютинг, коробк. макулатур. (з целюлоз. покриттям), склеєний картон, 2-, 3-, 5-шаровий гофрокартон з типом гофри В, С, гофроупаковка, папір для множил. техніки. Експортує продукцію в країни Балтії, РФ, Молдову, Азербайджан, Іран та Індію. Комбінатом споруджено понад 75 тис. м2 житла, Будинок культури та низку ін. об’єктів соц. сфери в Жидачеві. Кількість працівників (2009) – 2,3 тис. осіб. Ген. дир. – C. Пакіж (від 2006). Підпр-во також очолювали П. Лебедєв (1949–51), В. Кузнецов (1951–63), В. Грицуляк (1963–71), М. Потапов (1971–86), М. Титикало (1986–2001), О. Пітула (2001–06).

Літ.: Носарєва Л. Жидачівський ЦПК: прорив у сьогоднішній день // ДТ. 2003, 11–17 січ.

О. І. Хемій

Стаття оновлена: 2009