Жидовський Петро Ілліч - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жидовський Петро Ілліч

ЖИДО́ВСЬКИЙ Петро Ілліч (псевд. – Ястреб; 09. 07. 1890, с. Шариське Ястраб’є, округ Стара Любовня, нині Словаччина – 25. 11. 1947, Пряшів, похов. у рідному селі) – громадсько-політичний діяч. Брат І. Жидовського. Виїхав 1905 до США, де залучився до руху карпат. русинів. Під час 1-ї світ. війни дезертирував з армії у Пряшеві, засудж. до ув’язнення. Від 1918 – актив. захисник прав селян. 1935–39 – депутат парламенту Чехо-Словац. Респ. від Респ. с.-г. партії. Після Віден. арбітражу 1938 був єдиним депутатом від цієї партії, який відмовився вступити в профашист. Словац. нар. партію А. Глінки. 1935 в 56-ти сільс. школах Пряшівщини провів зміну навч. зі словац. на рос. мову. Засн. і видавець г. «Слава Русі» (Пряшів, 1939). Агітував за приєднання Пряшівщини до Карпат. України, за що був ув’язнений у м. Ілава (Польща). Після звільнення з тюрми 1943 організував у Сх. Словаччині протифашист. партизан. рух. У Пряшеві заснував групу «КРАСНО». Брав активну участь у Словац. нац. повстанні. Співзасн. партизан. групи «Клімент Ґотвальд». У березні 1945 на визв. території – співзасн. і заст. голови Укр. нар. ради Пряшівщини. Нагородж. Чехословац. військ. хрестом (1939, 1945–46), Орденом Словац. нац. повстання (1946). Дир. вид-ва «Славкнига» у Пряшеві (1945–47). Депутат Нац. Зборів Чехо-Словац. Респ. від Демократ. партії та голова Союзу укр. та рос. партизанів на Пряшівщині (1946–47).

Літ.: Петр Ілліч Жидівський (Некролог) // Пряшевщина. 1947. № 48.

М. І. Мушинка

Стаття оновлена: 2009