Жижемський Володимир Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жижемський Володимир Михайлович

ЖИЖЕ́МСЬКИЙ Володимир Михайлович (03. 12. 1923, м. Єкатеринбург, РФ – 26. 08. 1994, Харків) – художник декоративно-ужиткового мистецтва. Чл. СХУ (1960). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Навч. у Свердлов. худож. уч-щі (1938–41), Моск. ін-ті приклад. та декор. мист-ва (1951–52), закін. Ленінгр. вище худож.-пром. уч-ще (нині С.-Петербург, 1957; викл. В. Марков, Б. Смирнов). Працював скульптором Будян. фаянс. з-ду (Харків. обл., 1957–61); у Харкові – викл. худож.-пром. ін-ту (від 1963); одночасно від 1964 – худож. керамістом Худож. фонду УРСР; у лаб. плитк. з-ду (1973–75). Учасник респ., всесоюз. і міжнар. мист. виставок від 1957. Експериментував з матеріалами та поливами. Форми його виробів вирізняються лаконізмом пластики і декору. Окремі роботи зберігаються у Моск. музеї скла і кераміки «Кусково», Харків. ХМ.

Тв.: декор. ваза «Водний спорт», куманець «Півник» (обидва – 1960), декор. таріль «І буде син, і буде мати» (1961).

В. В. Мизгіна

Стаття оновлена: 2009