Жилко Федот Трохимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жилко Федот Трохимович

ЖИЛКО́ Федот Трохимович (01(14). 03. 1908, с. Соловцовка, нині Пензен. обл., РФ – 17. 12. 1995, м. Пушкіно Моск. обл.) – мовознавець. Батько В. Жилка. Народився в родині переселенців, під час 1-ї світ. війни переїхав з матір’ю на її батьківщину – у с. Македони Ржищів. пов., нині Миронів. р-ну Київ. обл. Д-р філол. н. (1960), проф. (1961). Держ. премія України в галузі н. і т. (2006, посмертно). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Київ. ін-т профес. освіти (1932). Працював у г. «Шляхом Леніна» (Саратов, РФ; де зацікавився місц. укр. діалектами, захопився діалектологією); у Запоріжжі: у г. «Червоне Запоріжжя», викладав укр. мову та літ-ру в школі та металург. технікумі; у Київ. пед. ін-ті (від 1938, з перервою на час війни): викл. укр. мови та діалектології, 1946–48 – зав. каф. мови; від 1948 – в Ін-ті мовознавства АН УРСР (Київ): 1950–71 – зав. відділу діалектології, 1971–73 – ст. н. с., наук. консультант; одночасно – гол. ред. ж. «Українська мова в школі» (1951–60). Звільн. від завідування відділом: за офіц. версією – у зв’язку з об’єднанням відділу історії укр. мови (зав. відділу К. Цілуйко) та відділу діалектології; насправді – через незгоду з думкою кер-ва Ін-ту щодо розвитку діалектології в Україні. Згодом виїхав до РФ. Відп. ред. «Діалектологічного бюлетеня». Розробник концепції та кер. підготовки «Атласу української мови» (К., 1984, т. 1; 1988, т. 2; 2001, т. 3). Під кер-вом Ж. сформовано укр. школу лінгвіст. географії. Брав участь у виробленні концепції проекту «Загальнослов’янського лінгвістичного атласу», забезпечив представлення в ньому інформації про укр. діалекти. Автор першого підручника «Українська діалектологія» (1940), посібника «Нариси з діалектології української мови» (1955; 2-е вид. – 1966) і карти укр. говорів (1955; усі – Київ). Вивчав теор. проблеми укр. лінгвогеографії, фонології укр. та ін. слов’ян. мов; діалектне членування укр. мови. Досліджував мову худож. літ-ри («Мова – зброя письменника» // «Вітчизна», 1951, № 1; «Питання аналізу мови художніх творів» // «Українська мова в школі», 1952, № 5; «За високу художню мову дитячої книги» // «Дніпро», 1956, № 9), зокрема творів І. Франка («Мова Івана Франка», К., 1949; «Мовно-стилістичні особливості діалогу в творах Франка» // «Наукові записки Київського державного педагогічного інституту», 1951, т. 9, № 3), Марка Черемшини («Мова новел Марка Черемшини» //«Українська мова в школі», 1954, № 6). Залишив низку публікацій про укр. діалектологів («К. П. Михальчук (До 40-річчя з дня смерті)» // «Українська мова в школі», 1954, № 2; «І. Г. Верхратський (До 120-річчя з дня народж.)» // «Українська мова і література в школі», 1967, № 4). Учасник міжнар. мовознав. зібрань – 10-го конгресу лінгвістів (Бухарест, 1961) та 5-го з’їзду славістів (Софія, 1963).

Пр.: Діалектологічний атлас української мови (Проспект). К., 1952; Про умови формування полтавсько-київського діалекту – основи української національної мови // Полтав.-київ. діалект – основа укр. нац. мови. К., 1954; Дослідження діалектів української мови за радянської доби (1917–1957 рр.) // Дослідж. з мовознавства в Укр. РСР за 40 р. К., 1957; О некоторых особенностях современного изучения диалектов украинского языка // ВЯ. 1957. № 5; Говори української мови. К., 1958; Деякі питання класифікації говорів української мови в світлі даних лінгвістичної географії // Укр. славіст. зб. К., 1959; Проблемы региональных атласов славянских языков // Сов. славяноведение. 1976. № 3; Ареальні системи української мови // Мовознавство. 1990. № 4; Структура ареальних систем мови (На матеріалі східнослов’янських мов) // Проблеми сучас. ареології. К., 1994.

Літ: Дзендзелівський Й. О. Ф. Т. Жилко (До 60-річчя з дня народж.) // УМЛШ. 1968. № 3; Жилко Федот Трохимович // Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. 1930–2005. К., 2005; Гриценко П. Професор Ф. Т. Жилко в українській діалектології 2-ї половини 20 ст. // Діалектна мова: Сучас. стан і динаміка в часі (До 100-річчя проф. Ф. Т. Жилка). К., 2008.

М. Г. Железняк, Г. В. Воронич

Стаття оновлена: 2009