Жиляк Степан Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жиляк Степан Васильович

ЖИЛЯ́К Степан Васильович (07. 01. 1950, с. Делева Тлумац. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – скульптор. Чл. НСХУ (1993). Закін. Київ. худож. ін-т (1982; викл. В. Борисенко, М. Вронський, В. Чепелик). 1982–92 – скульптор Дніпроп. худож.-вироб. комбінату. 2001–05 – голова правління Дніпроп. орг-ції НСХУ. На твор. роботі. Учасник міжнар., всеукр. мист. виставок від 1983. Персон. – у Дніпропетровську (1996). Монум. і станк. твори Ж. пов’язані з укр. історією та нар. епосом. В інтерпретації істор. та нар. основ для митця домінує язичн., стихійне співпереживання світу нар. фантазії. Окремі роботи зберігаються у Дніпроп. ХМ.

Тв.: «Д. Яворницький на Дніпрових порогах» (1991), «А. Ахматова» (1992), «В’їзд у Єрусалим» (1995), «Уляна» (1998), «Погляд у вічність» (2000), «Скіфська Мадонна» (2001), «С. Перкун», «Зоряна» (обидва – 2003), «Гетьман І. Мазепа» (2005), «Жінка, яка годує птаха» (2007), «Карпатська рапсодія» (2008); проекти пам’ятників – «Данило – князь землі Галицької» (2001), «Т. Шевченко», «Іван Хреститель» (обидва – 2007).

Літ.: Художники Дніпропетровщини: Альбом. Дн., 2004.

Л. В. Тверська

Стаття оновлена: 2009