Жирадков Юрій Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жирадков Юрій Олексійович

ЖИРА́ДКОВ Юрій Олексійович (12. 02. 1934, Ленінград, нині С.-Петербург – 28. 06. 1973, Дніпропетровськ) – скульптор. Син О. Жирадкова. Чл. СХУ (1969). Закін. Київ. худож. ін-т (1962; викл. М. Лисенко, І. Макогон, О. Олійник). Учасник обл. (від 1963) та респ. (від 1964) мист. виставок. Діапазон твор. підходів митця – від лірико-поет. образів до вираз. образів-типів із поглибленим психологізмом.

Тв.: «Формувальник-металург» (1959), «Юннатка» (1963), «Пісня» (1964), «Остап Вишня» (1970), «М. Свєтлов» (1971); пам’ятники – полеглим під час 2-ї світ. війни льотчикам «Крило літака» (Дніпропетровськ, 1967), матросу Железнякову (м. П’ятихатки Дніпроп. обл., 1971; обидва – співавт.).

Л. В. Богданова

Стаття оновлена: 2009