Жиранік Богдан-Станіслав - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Жиранік Богдан-Станіслав

ЖИРА́НІК Богдан-Станіслав (Żyranik Bogdan Stanisław; псевд.: Andrzej Halicz, Adam Koziarski; 11. 04. 1892, Варшава – 11. 01. 1984, там само) – польський поет, перекладач. Студіював славістику у Яґеллон. ун-ті (Краків). 1915 потрапив у рос. полон, вивезений до Петрограда (нині С.-Петербург), брав участь у більшов. перевороті 1917. Збирав етногр. матеріали на Поліссі 1919–20. Написав праці «Zarys literatury białoruskiej» (Warszawa, 1921), «Przeciwieństwo bóstwa-drzewa i bóstwa-kamienia w wyobrażeniach ludowych» (Lwów, 1934). У 1939–41 жив у Львові. Під час 2-ї світ. війни – у складі партизан. загону. Після війни мешкав у Любліні та Варшаві. Автор низки віршів сусп.-політ. змісту, рев. пісень («Pieśń Czerwonego Pułku Warszawy»). Перекладав польс. мовою твори рос., білорус., вірм., чес., болгар. та ін. письменників, зокрема з укр. – поему «Кавказ», вірші «Тим неситим очам…», «Якби ви знали, паничі…», «Садок вишневий коло хати…» (опубл. у зб. вибр. поезій Т. Шевченка за ред. П. Зайцева, Варшава, 1936); вірші «Давид Гурамішвілі читає Григорію Сковороді “Витязя в тигровій шкурі”», «Перше в історії», «Федькович у повстанця Кобилиці» – у кн. вибр. поезій П. Тичини (Л., 1941).

Літ.: A. Biernacki. Z materiałow biobibliograficznych dotyczących pisarzy zmarłych w roku 1984 // Rocznik Literacki. Warszawa, 1991.

І. М. Лозинський, Б. Бакула

Стаття оновлена: 2009