Житару Андрій Георгійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Житару Андрій Георгійович

ЖИТАРУ́ Андрій Георгійович (13. 08. 1954, с. Малинівка Новоселиц. р-ну Чернів. обл.) – живописець. Чл. НСХУ (1989). Закін. Кишинів. художнє уч-ще (1973) та мед. ін-т (1982). На твор. роботі. Учасник всеукр. та закордон. мист. виставок від 1988. Персон. – у Чернівцях (1989, 1998, 2005–06). Працює у галузі станк. живопису у руслі худож. течій поч. 20 ст., традиц. молд. мист-ва 2-ї пол. 20 ст. Концепція творчості Ж. містить звернення до фольклор. образів, використання символіки. У стиліст. манері поєднав прийоми фігурат. й абстракт. мист-ва, насичену колірну гаму. Окремі полотна зберігаються у Чернів. ХМ.

Тв.: «Літо» (1978), «Весняне свято» (1983), «Ветерани» (1985), серія «Вдови» (1986), «Буковина» (1988), «Повернення птахів» (1995), «Селянка» (1997), «Спостерігач» (1999), «Голова», «Літаючі голови» (обидва – 2004).

Літ.: А. Житару: Буклет. Чц., 1998; Лазарчук М. У дзеркалі вдовиної сльози // Чернівці. 2005, 22 лип.

О. Ф. Гужва

Стаття оновлена: 2009