Житецький Іродіон Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Житецький Іродіон Олексійович

ЖИТЕ́ЦЬКИЙ Іродіон Олексійович (08(20). 04. 1851, с. Залінійне, нині Зачепилів. р-ну Харків. обл. – 1913, м. Гатчина, нині Ленінгр. обл.) – етнограф, громадський діяч. Закін. істор.-філол. ф-т Ун-ту св. Володимира у Києві (1875). Викладав у Глухів. учител. ін-ті (нині Сум. обл.). Належав до київ. «Громади» (1870-і рр.) та Пд.-зх. відділ. Рос. геогр. т-ва. За участь у студент. заворушеннях 1878 виключ. з мед. ф-ту Ун-ту св. Володимира. Під псевд. «М. Ткаченко» написав нелегал. кн. «Мартовское движение студентов Киевского университета 1878 г.» (опубл. того ж року у Львові І. Франком та М. Павликом). На засланні в Яранську В’ятської губ. (нині місто Кіров. обл., 1879–82) та у м. Царев Астрахан. губ. (нині село Волгогр. обл., 1882–85). Служив в Астрахані у Гол. калмиц. упр., описав його істор. архів, за що отримав срібну медаль Т-ва любителів природознавства, антропології та етнографії; брав участь у наук. експедиції; 1885–92 – в казенній палаті м. Владимир; від 1893 – у залізнич. відомстві С.-Петербурга. Від 1908 – на пенсії.

Пр.: Смена народностей в Южной России // КС. 1883. № 5, 7–9, 11; Лубочные картины на малорусские темы // Там само. 1890. № 12; Славянские известия 1890 г. о «Заграничной Руси» // Там само. 1891. № 8; Астраханские калмыки: Наблюдения и заметки. Астрахань, 1892; Очерки быта астраханских калмыков. Москва, 1893; Евреи в Южной Руси // КС. 1901. № 1, 7–8.

Літ.: Міщенко Л. З минулого століття // За сто літ. 1929. № 4; Лотоцький О. Сторінки минулого. Варшава, 1933. Т. 2; Дорошенко Д. Мої спогади про давнє минуле (1901–1914). Вінніпег, 1949; Травушкин Н. Иродион Житецкий // Волга. 1984. № 8; Палієнко М. «Кієвская старина» у громадському та науковому житті України (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). К., 2005.

Г. П. Герасимова

Стаття оновлена: 2009