Житник Володимир Костянтинович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Житник Володимир Костянтинович

ЖИ́ТНИК Володимир Костянтинович (28. 11. 1938, с. Великі Будища Дикан. р-ну Полтав. обл. – 07. 11. 2010, Київ) – поет, перекладач, славіст, літературознавець. Канд. філол. н. (1973). Чл. НСПУ (1981). Літ. премія ім. М. Рильського (1998). Закін. Київ. ун-т (1961), де й працював 1968–93: у 1981–87 – зав. каф. слов’ян. філології. 1994–2007 – зав. каф. укр. мови, від 2007 – доц. каф. заг. і слов’ян. мовознавства Нац. ун-ту «Києво-Могилян. академія». 1994–95 викладав укр. мову та літ-ру у Карловому (Прага) і Масариковому (Брно) ун-тах. Автор зб. поезій «Зелений вітер» (1967), «Причали» (1974; обидві – Київ), «Пам’ять дерев» (Прага, 1995). Один із перекладачів до антологій «Чеська поезія» і «Словацька поезія» (обидві – 1964), кн. «Vita nova» Данте (1965), «Антологія польської поезії» (1979); перекладач із чес. мови зб. «Сілезькі пісні» П. Безруча (1970; спільно з Г. Кочуром і М. Лукашем), повісті «Звали мене Лені» З. Бездєкової (1973), зб. «Поезії» Ї. Волькера (1986, також упорядник), низки віршів до антології молодих поетів «Весняна Влтава» (1982, також упорядник спільно з Р. Лубківським); зі словац. – зб. «Мудреці з Трамтарії» М. Валека (1982; усі – Київ); окремих поезій М. Жакоба (з франц.), З. Ландоя, А. Глянц-Леєлеса, М. Бродерзона (усі – з ідиш; опубл. в кн. «Антологія єврейської поезії», К., 2007). Упорядник, перекладач, автор передмов і приміток до кн. «Міст. Сучасне чеське оповідання» (1984) і «Шевченко Т. Г. “Єретик”: Поема: Слов’янськими мовами» (1991; обидві – Київ). Переклади Ж. відзначаються високою фаховістю, увагою до індивід. стилю авторів. Автор монографії «Поезія Антоніна Сови» (К., 1975) і наук. дослідж., присвяч. історії слов’ян. літ-р, міжслов’ян. літ. взаєминам, проблемам худож. перекладу та шевченкознавства. Окремі твори Ж. перекладено груз., серб., словац. і чес. мовами.

Літ.: Володимир Костянтинович Житник: Біобібліогр. покажч. К., 2000.

В. І. Ткаченко

Стаття оновлена: 2016