Житомирський державний технологічний університет - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Житомирський державний технологічний університет

ЖИТО́МИРСЬКИЙ ДЕРЖА́ВНИЙ ТЕХНОЛОГІ́ЧНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т – вищий навчальний заклад технологічного профілю. Засн. 1960 як Житомир. заг.-тех. ф-т Київ. політех. ін-ту, від 1975 – Житомир. філія Київ. політех. ін-ту, від 1994 – Житомир. інж.-технол. ін-т, від 2003 – сучасна назва. Нині у його структурі діють ф-ти: інформ.-комп’ютер. технологій, облік.-фінанс., економіки та менеджменту, інж. механіки, гірн.-екол., довузів. підготовки, перепідготовки фахівців; відділи: міжнар. відносин, редакц.-видавн.; навч.-метод. управління. На денній і заоч. формах – бл. 8-ми тис. студентів. Навч.-вихов. процес забезпечують 371 викл., з них 48 д-рів н., проф., 159 канд. н., доц. (штатних – 299 викл., з них 21 д-р н., проф., 141 канд. н., доц.). Серед відомих науковців – Ф. Бутинець, В. Данилко, М. Коваленко, В. Манойлов, П. Мельничук, А. Панішев. Наук. дослідж.: проблеми машинобудування, автоматики, обчислюв. техніки та програм. забезпечення; сертифікац. випробування авіац.-косміч. техніки. Виходять «Вісник Житомирського державного технологічного університету», збірки наук. праць. Соц. база: 3 гуртожитки, спорткомплекс, 2 тенісні корти, санаторій-профілакторій. Перший ректор – В. Анашкін (1960–66), від 2000 – П. Мельничук.

Г. М. Виговський

Стаття оновлена: 2009