Житомирський Олександр Мойсейович
ЖИТО́МИРСЬКИЙ Олександр Мойсейович (08. 03. 1906, Черкаси — 01. 01. 1970, м. Псков, РФ) — художник театру. Навч. у Київ. худож. інституті (1930–34; майстерня А. Петрицького). Викладав 1947–48 у Сімфероп. худож. училищі. Оформляв вулиці Києва до рев. свят (кін. 1930-х рр.). Оформив вистави: «Остання жертва» О. Островського (1943), «Російські люди» К. Симонова (1945; обидві — у Златоуст. драм. театрі, Челяб. обл., РФ); «Казка про правду» за М. Алігер (1947), «Ходіння по муках» за О. Толстим (1949; обидві — у Крим. рос. драм. театрі, Сімферополь); «Отелло» В. Шекспіра та «Лісова пісня» Лесі Українки (обидві — 1954, у Читин. драм. театрі, РФ); «Останні» (1955) і «Міщани» (1958) М. Горького (обидві — у Фрунзен. рос. драм. театрі, нині Бішкек, Киргизстан); «Океан» П. Штейна (1961), «Гра без правил» Л. Штейна (1962), «Маскарад» М. Лермонтова (1963), «Світи, людино» І. Соболєва (1964), «Шануй батька свого» В. Лавреньова (1965), «Угрюм-ріка» за В. Шишковим (1968; усі — у Респ. рос. драм. театрі, Уфа, Башкортостан, РФ); «Традиційний збір» В. Розова (1967), «Королівський добродій» А. Луначарського (1968; обидва — у Псков. драм. театрі).