Житомирський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Житомирський район

ЖИТО́МИРСЬКИЙ РАЙО́Н (1928–39 – Троянівський) – район, що знаходиться у південній частині Житомирської області. Утвор. 1928. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (померло понад 2,6 тис. осіб), зазнали сталін. репресій. Від 9 липня 1941 до 3 січня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. 1962 р-н ліквідовано, 1965 відновлено. Від 1937 – у складі Житомир. обл., від 1971 – у сучас. межах. Пл. 1,4 тис. км2. Насел. (без Житомира) 66 922 особи (2001, складає 94,9 % до 1989), переважно українці. Функції райцентру виконує місто обласного значення Житомир (до 1939 – с. Троянів). У р-ні – смт Гуйва, Новогуйвинське і Озерне та 87 сільс. насел. пунктів. Залізничні ст.: Дубовець, Кодня, Станишівка. Лежить на Поліс. низовині та на схилах Придніпров. височини (пд.-сх. частина), у межах Житомирського Полісся. Поверхня р-ну – плоска денудаційна моренно-зандрова, на Пд. Сх. – підвищена пологохвиляста лесова рівнина. Корисні копалини: глина, пісок, граніт. Річки бас. Дніпра: Тетерів з притоками Гнилоп’яттю і Гуйвою. Ґрунти переважно дерново-підзолисті супіщані. Створ. 138 ставків (заг. пл. водного дзеркала 2,7 тис. га). Пл. лісів 45 тис. га. Осн. породи: сосна, дуб, граб, осика, береза. У Ж. р. – місц. значення ліс. заказники Діброва лісничого Вронського, Замок Терещенка, Над Тетеревом, ботан. пам’ятка природи урочище Тригір’я, геол. пам’ятки природи Мальовничі скелі, Скеля Крашевського, пам’ятка садово-парк. мист-ва Бондарец. парк. Гол. підпр-ва: Житомирський ремонтно-механічний завод; ВАТи – «Агротепломаш» (обігрівал. і водонагрівал. котли), «Березів. кар’єр»; ТОВи – «Мебл. ф-ка “КЛАСУМ”», «САМ ФІШ» (рибні консерви та пресерви); дочірнє підпр-во «Крупозавод “Озерянка”» ТОВ «ІПС», приватне підпр-во «Темп» (каменеобробка), ліс. госп-во. У секторі с. госп-ва працюють 30 підпр-в різних форм власності та 49 фермер. госп-в. Рослинництво буряківничо-зерн.-хмеляр. і тваринництво м’ясо-молоч. напрямів. Розвинуте свинарство. Осн. культури: озима пшениця, цукр. буряк, льон-довгунець, хміль. Пл. с.-г. угідь 62,2 тис. га, з них орних земель – 54,5 тис. га. У Ж. р. – 44 заг.-осв. школи, 2 г-зії; 22 Будинки культури, 35 клубів, 58 сільс. б-к, 13 шкіл. музеїв; 62 лікув. заклади; 20 шкіл. спорт. клубів; відділ. 3-х банків. Функціонують хор працівників культури, ансамблі «Джерела» рай. Будинку культури, «Музики» Черемошен. Будинку культури (усі – народні), «Маринонька» Високопіч. Будинку культури, «Юність» Троянів. Будинку культури, «Посмішка» рай. Будинку культури (усі – зразкові). Реліг. громади: 34 – УПЦ МП, 11 – УПЦ КП, 7 – РКЦ, 1 – УГКЦ, 11 – євангел. християн-баптистів, 7 – християн віри євангельської, 2 – адвентистів сьомого дня. Виходить г. «Сільське життя». Пам’ятки арх-ри: Микол. церква у с. Зарічани (1800), Троїц. костел з дзвіницею у с. Ліщин (1805), Різдво-Богородиц. церква з дзвіницею у с. Кодня (1841), Петропавлів. церква у с. Барашівка (1849), церква Преображення Господнього у с. Левків (1862), Троїц. монастир (1872–73) та Спасо-Преображен. церква (1854–73) у с. Тригір’я, Микол. церква у с. Станишівка (1861), Микол. церква у с. Гадзинка (1875), садиба у с. Ліщин (19 ст.). На тер. Ж. р. виявлено 115 пам’яток археології (заг.-держ. значення – давньорус. городище у с. Станишівка). У с. Кодня встановлено пам’ятники Т. Шевченку та страченим учасникам селян.-козац. повстання Коліївщина 1768. Серед видат. уродженців – геолог, акад. АНУ В. Бондарчук (с. Дениші), краєзнавець, д-р геогр. н. М. Костриця (с. Станишівка); письменники А. Журавський (с. Барашівка), М. Клименко (с. Левків), Є. Концевич (с. Млинище), В. Медвідь (с. Кодня), М. Пономаренко (с. Левків); художник В. Єлисеєв (с. Зарічани); економіст, держ. і політ. діяч С. Остапенко (с. Троянів); спортсмен Р. Грузда (с. Тетерівка); учасниця польс. визв. руху 19 ст. та ад’ютантка Дж. Гарібальді А. Пустовойтова (с. Туровець); Герої Рад. Союзу В. Андрущенко (с. Зарічани), Л. Глущенко (с. Смоківка), І. Шеремет (с. Троянів).

Літ.: Згадуючи минуле, думаємо про майбутнє: Нариси, присвячені 40-річчю з часу відновлення Житомирського району. Ж., 2005.

О. О. Прищепа

Стаття оновлена: 2009